Page 34 - 6423
P. 34

період  виділення  спор  може  тривати  до  осені,  а  іноді  відбувається  і  навесні,
            однак  найбільш  небезпечне  літнє  зараження.  При  проростанні  сумкоспор


            міцелій  гриба  проникає  в  хвоїнки  через  продихи.  Восени  на  хвої  можна
            спостерігати  перші  ознаки  захворювання  –  дрібні  жовтуваті  плями  на  місцях


            проникнення спор і пожовтіння кінчиків хвої. У березні–квітні після першого
            потепління  хвоя  набуває  червоно-бурого  забарвлення,  але  залишається


            соковитою,  а  пагони  і  бруньки  у  заражених  рослин  –  живими.  Одночасно  з

            побурінням на хвої утворюються пікніди у вигляді дрібних чорних крапок. Роль

            конідій в зараженні сосни дотепер точно не встановлена. В квітні-травні хвоя

            обпадає. Характерною ознакою хвороби є також утворення на хвоїнках чорних

            поперечних  ліній.  Апотеції  дозрівають  наприкінці  червня.  Після  чого

            відбувається звільнення сумок із спорами і зараження молодої хвої. Цей процес

            продовжується до серпня, а іноді і довше.

                  Хвороба  шютте  зустрічається  в  усіх  районах  вирощування  сосни.

            Поширенню  її  сприяє  створення  великих  масивів  соснових  насаджень.

            Найчастіше вона уражає загущені, затінені посадки. Інтенсивність її у великій

            мірі залежить від погодних умов. Особливо сприятливі для хвороби вологе літо

            і м'які, теплі осінь і зима. Саме цим пояснюється та обставина, що в західних

            областях  України  часто  спостерігаються  епіфітотії  шютте,  особливо  в

            дібровних вологих типах лісу, трохи менше – в суборах і борах. Правда, у борах

            на  вкрай  бідних  ґрунтах  хвороба  також  може  розвиватися  інтенсивно.  У  цих

            районах епіфітотії шютте відзначені в 1958, 1959, 1963, 1966, 1967, 1971, 1973,

            1985, 1991, 1997, 2001, 2003 роках.

                  Хвороба шютте завдає особливо великої шкоди лісовим розсадникам. Тут

            уражені рослини потрібно вибраковувати. Іноді приходиться спалювати велику

            частину  посадкового  матеріалу.  Значний  збиток  наносить  хвороба  лісовим

            штучним  насадженням.  При  посадці  їх  ураженими  сіянцями  спостерігається

            великий  відсоток  їх  відмирання.  У  2-5  річних  штучних  насадженнях  хвороба

            шютте затримує приріст рослин, послаблює їх і може призвести до відмирання

            окремих сіянців. Уражені рослини знижують приріст у 2-3 рази в порівнянні зі

                                                                                                           34
   29   30   31   32   33   34   35   36   37   38   39