Page 30 - 6423

механізмів регулювання чисельності шляхом часткової втрати первинної
продукції або ж максимальне збереження продукції за допомогою штучних

заходів, що пов’язані з додатковими витратами. У лісах, де умови існування
мало змінені людиною, а витрати на захист рослин окуповуються через кілька

років, найбільш доцільно використовувати перший варіант регулювання
чисельності шкідливих організмів, а застосування нищівних методів

виправдано лише при загрозі існування деревостою. В агроценозах (садах,

парках та ін.) доцільніше використовувати другий варіант – доповнення

природних механізмів або, навіть, повна заміна їх штучними заходами

регулювання чисельності.

Будь-яка система заходів по захисту насаджень повинна бути побудована

на знанні видового складу шкідливих організмів, їх екологічних стандартів та

трофічних зв’язків, уявленнях про динаміку їх популяцій та факторах, що їх

регулюють. Всі заходи, що входять до системи захисту зелених насаджень,

повинні бути екологічно та економічно ефективними, а їх використання

повинно спиратися на вичерпну інформацію щодо стану об’єктів, чисельності

шкідників та прогнозів щодо їх змін.

Еколого-економічне обґрунтування заходів захисту лісів має велике

значення. В наш час існують лише рекомендації щодо обліку, нагляду, прогнозу

шкідливих організмів та доцільності використання окремих заходів боротьби.

Для обґрунтування використовують класифікацію шкоди завданої від

шкідливих організмів. В ній найважливішими є всихання дерев та насаджень,

функціональний розлад насаджень зі змінами низки біологічних процесів в

негативному напрямку, погіршення якості насаджень, їх передчасне старіння та

втрата біологічної стійкості, зниження виходу деревини, знецінення деревини,

погіршення технічних якостей деревини.

Екологічна шкода полягає в порушенні середовищетвірної функції лісу та

функції охорони середовища, збіднення та незворотні зміни у комплексах

рослинних спільнот та біоценозів, зниження загальної продуктивності.

30