Page 36 - 6423

підбирати склад лісових штучних посадок, розміщення, густоту відповідно
категорії лісокультурної площі і типу лісу. Не можна допускати створення

великих масивів чистих соснових насаджень, навіть у борах. Догляд за
посадками повинен бути спрямований на покращення росту сосни і

недопущення затінення її травами, особливо в дібровних типах лісу, тому що
затінення затримує висихання роси і тим самим сприяє проростанню спор. У

сильно уражених культурах ранньої весни (до обпадання хвої) уражені сіянці

виривають і спалюють.

Прогнозування розвитку збудника звичайного шютте сосни.

У боротьбі з звичайним шютте сосни дуже важливим є встановлення

строків першої обробки рослин у розплідниках, що має співпасти з початком

масового розлітання спор. На основі багаторічних досліджень споруляції

збудника і погодних умов, що мають високий кореляційний зв'язок (сума опадів
0
та сума ефективних добових температур повітря понад 15 С) складено

номограму. Ця номограма складена для умов Середнього Поволжя, але може

бути використана і для інших регіонів лісової зони. Ця номограма має три

шкали: на лівій показані суми опадів (в мм) за період від 1 травня по 16 липня,
0
на правій – суми ефективних температур повітря понад 15 С за період від

сходу снігу в розсаднику по 16 липня. Середня шкала логарифмічного типу

побудована за матеріалами спостережень за строками споруляції збудника

шютте. Прогнозування строків проведення першого обприскування

встановлюється так: на найближчій до розсадника метеорологічній станції

беруться метеодані, і відкладаються на лівій шкалі – суми опадів, на правій –

суми температур. Пряма, що з’єднує ці точки, дає на середній шкалі потрібну

дату.

Такий принцип побудови номограм може бути використаний для інших

збудників хвороб різних природних регіонів. Початок розвитку інфекції іржі

тополі, берези й інших порід встановлюється за появою перших пустул спор.

Велике значення для прогнозу має вивчення і перебіг хвороби в попередні

36