Page 87 - 6421
P. 87

громадян, а також їх суб'єктивним правам.
                         Суб'єктами правопорушення визнаються фізичні і юридичні
                  особи,  що  володіють  здатністю  і  можливістю  нести  юридичну
                  відповідальність за свої протиправні діяння (деліктоздатність).

                         Об'єктивна  сторона  правопорушення  являє  собою  його
                  зовнішню  характеристику,  зовнішній  опис  вчиненого  особою
                  протиправного  діяння.  Як  елементи,  що  складають  об'єктивну

                  сторону  правопорушення,  звичайно  розглядають:  а)  саму
                  протиправну  дію  чи  бездіяльність;  б)  шкоду,  заподіяну  даною
                  дією  чи  бездіяльністю  для  суспільних  відносин;  в)  наявність
                  причинно-наслідкових  зв'язків  між  вчиненим  протиправним

                  діянням і шкодою, що наступила; г) час, місце й інші обставини,
                  при яких було зроблено протиправне діяння; д) прийоми і засоби
                  вчинення правопорушення.

                         Суб'єктивна сторона правопорушення вказує на психічний
                  стан  особи  в  момент  вчинення  ним  правопорушення.  Зміст  її
                  складає одна з форм провини (намір чи необережність) суб'єкта

                  протиправного діяння, що є обов'язковою умовою чи підставою
                  залучення його до юридичної відповідальності.
                         Провина  –  найважливіша  складова  частина  суб'єктивної

                  сторони  правопорушення.  У  якості  її  додаткових  елементів  у
                  науковій  і  навчальній  літературі  розглядають  мету  і  мотиви
                  вчинення  правопорушення.  Їх  називають  факультативними,
                  іншими  словами,  не  завжди  необхідними  для  визнання  того  чи

                  іншого діяння правопорушенням елементами.
                         Прикладом  використання  таких  елементів  може  служити
                  кваліфікація ряду злочинів, вчинених в економічній, фінансовій і

                  деяких інших сферах життя суспільства.
                         Правопорушення  класифікуються  на  різних  основах:  у
                  залежності  від  характеру  правопорушень,  ступеня  їхньої
                  шкідливості  і  небезпеки  для  суспільних  відносин,  а  також  від

                  характеру застосовуваних санкцій за їх вчинення. Відповідно до
                  даного  критерію  всі  правопорушення  поділяються  на  злочини  і
                  провини.

                          Злочинами називаються визначені кримінальним кодексом
                  заборонені  суспільно  небезпечні,  винні  діяння,  що  наносять
                  істотну  шкоду  суспільним  відносинам  і  сформованому  в

                  суспільстві  правопорядку.  За  будь-які  злочини  застосовуються



                                                              87
   82   83   84   85   86   87   88   89   90   91   92