Page 66 - 6421
P. 66

вона  має  лише  визнати  їх  існування.  Прийнявши  Конституцію,
                  Україна,  як  держава  визнала  і  взяла  під  свій  захист  невід’ємні,
                  невідчужувані права людини.
                         Права громадянина це права члена державно-організованого

                  громадянського суспільства.
                         Свобода людини – вихідне поняття у проблемі прав людини і
                  громадянина.  Розрізняють  природні  права  людини,  тобто

                  пов'язані  із  самим  її  існуванням  і  розвитком,  і  набуті,  що  в
                  основному характеризують соціально-політичний статус людини
                  і  громадянина  (інститут  громадянства,  право  на  участь  у
                  вирішенні державних справ тощо). Звісна річ, що за відсутності у

                  людини свободи вона не може володіти і реально користуватися
                  своїми  правами.  Саме  свобода  створює  умови  для  реального
                  набуття  прав  та  їх  реалізації.  З  іншого  боку,  права  людини

                  закріплюють  і  конкретизують  можливість  діяти  у  межах,
                  установлених її правовим статусом.
                         Свободу  людини  визначають  певні  ознаки.  Так,  люди  є

                  вільними  від  народження,  ніхто  не  має  права  порушувати  їхні
                  природні  права.  До  того  ж,  у  демократичному  суспільстві  саме
                  держава  є  головним  гарантом  свободи  людини.  За  обсягом

                  поняття  «свобода  людини»  повно  відображає  принцип,
                  закладений  у  ст.  19 Конституції  України,  згідно  з  яким  людина
                  має  право  робити  все,  за  винятком  того,  що  прямо  заборонено
                  чинним  законодавством.  Свободу  людини  характеризує  й

                  принцип  рівних  правових  можливостей,  правового  сприяння  і
                  правової        охорони,  що            його      закріплюють           демократичні
                  конституції,  у  тому  числі  й  Конституція  України.  Водночас

                  свобода  людини,  як  об'єктивна  реальність  виходить  за  межі,
                  врегульовані  правом,  і  має  витоки  в  системі  інших  соціальних
                  норм,  що  панують  у  демократичному  суспільстві.  Поняття
                  «свобода» може мати неоднакове тлумачення, оскільки, з одного

                  боку, свобода характеризує загальний стан людини, її соціальний
                  статус, а з іншого – конкретизується в можливості вчиняти ті або
                  ті конкретні дії у межах, наданих людині мораллю і правом. Такі

                  можливості,          що       надаються          нормами          чинного         права,
                  визначаються, як суб'єктивні права людини.
                         Теорія права і правова практика розрізняють поняття «права

                  людини» і «права громадянина». У першому випадку йдеться про



                                                              66
   61   62   63   64   65   66   67   68   69   70   71