Page 126 - 6407

Організації визначаються як колективи, які були створені
для досягнення відносно конкретних цілей на більш-менш
довготривалій основі.
Організації мають і інші специфічні ознаки: відносно

фіксовані границі, нормативний статут, ранжирування влади,
системи комунікації і системи стимулювання.
Організація – це колектив з відносно ідентифікованими

(визначеними) кордонами, нормативним порядком (статутом),
ранжируванням влади (ієрархією) і системами комунікацій, який
існує на відносно постійній основі в оточуючому середовищі і
займається діяльністю, яка переважно пов’язана з набором цілей і

має результати для членів організації, для самої організації і для
суспільства.
Скотт ввів у своє визначення ідею кордонів організації.

Кордони організації – це фізичні чи соціальні межі
організації. Соціальні кордони враховують працівників
організації, фізичні – територіальні межі.

Кордони організації можуть бути чіткими або розмитими.
У деяких ситуаціях проблема кордонів досить чітко
окреслена. Наприклад, працівники ресторанів швидкої іжі

McDonalds одягнені в однакову форму. Штат персоналу
переважно сталий.
Кордони політичних організацій нечіткі (розмиті), бо раз у
кілька років кількість її членів помітно збільшується або

зменшується.
Ідея кордонів передбачає, що за межами організації існує
оточуюче середовище.

Соціальне оточуюче середовище – це взаємозв’язки з
іншими компаніями, владними структурами, окремими особами
тощо.
Фізичним оточуючим середовищем можна вважати,

наприклад, кліматичні умови території, де розташована
організація, якщо клімат суттєво впливає на її діяльність.
З часу зародження менеджменту як науки вчені намагалися

створити універсальну класифікацію організацій.
Типологія Толкотта Парсона базується на класифікації
цілей, яким служить організація. Вчений розрізняє 4 типи

організацій за критерієм їх внеску у суспільство:

126