Page 35 - 6394

пензії, вимірювачі струму (або напруженості поля). У де-
фектоскопах найбільш поширене циркулярне намагнічування
шляхом пропускання змінного струму по деталі (або через
стержень) і поздовжнє намагнічування постійним струмом.
Для магнітопорошкового контролю в основному застосовують
дефектоскопи трьох видів: стаціонарні універсальні, пересувні
і переносні, спеціалізовані (стаціонарні і пересувні).
Як матеріал для приготування порошків в основному
використовують дрібно помелений окисел заліза з розміром
частинок від 5 до 20 мкм. Іноді застосовують чисту залізну
окалину, яку одержують під час кування і плющення, а також
стальну тирсу, що утворюється під час шліфування стальних
виробів. Для кращої індикації дефектів виробів різного кольо-
ру застосовують кольорові порошки (червоний, сріблястий і
ін.). Їх одержують фарбуванням темних порошків або відпа-
лом за спеціальною технологією.
Для приготування магнітних суспензій частіше всього
використовують масляно-гасові суміші (співвідношення масла
і гасу 1:1), що містять від 50 до 60 г порошку на 1 л рідини.
Можуть застосовуватися і водні суспензії, наприклад мильно-
водна із вмістом в 1 л води від 5 до 6 г мила, 1 г рідкого скла і
від 25 до 30 г магнітного порошку.
Будова і призначення дефектоскопа ПМД-70 Дефек-
тоскоп ПМД-70 призначений для виявлення дефектів у виро-
бах з феромагнітних матеріалів з відносною максимальною
магнітною проникністю не менше 40 магнітопорошковим або
магнітолюмінісцентним методом.
Дефектоскоп розрахований на роботу з цехових, лабора-
торних або польових умовах. Він забезпечує два способи кон-
тролю – на залишковій намагніченості і в прикладеному полі,
з автоматичним розмагнічуванням після контролю.
Загальний вигляд дефектоскопа зображений на рис. 3.3
(блок управління) і рис. 3.4 (імпульсний блок, призначений
для намагнічування деталей.

34