Page 90 - 6391
P. 90

несення,  напруженості  прикладеного  намагнічуючого  поля,
                            роду  прикладеного  струму  (змінний  або  постійний),  форми,
                            розміру і глибини залягання дефектів, а також від їх орієнта-
                            ції щодо поверхні виробу і напряму намагнічування, стану і
                            форми поверхні, способу   намагнічування.
                                  Намагнічування  постійним  або  змінним  струмом,  а  та-
                            кож «сухий» або «мокрий» метод нанесення порошку істотно
                            не впливають на виявлення поверхневих дефектів. Проте рід
                            струму  намагнічування,  а  також  метод  нанесення  порошку
                            сильно позначаються на виявленні підповерхневих дефектів.
                            У цьому випадку різко виявляється перевага постійного стру-
                            му перед змінним. Це пояснюється тим, що постійний струм
                            створює магнітне поле, глибоко проникаюче в метал. Проте
                            деталі з товщиною стінки 20 мм не слід намагнічувати пос-
                            тійним струмом, оскільки такі деталі неможливо розмагніти-
                            ти  після  контролю.  При  намагнічуванні  змінним  струмом
                            через так званий скінефект густина струму, а отже, і густина
                            магнітного  потоку  буде  більшою  біля  поверхні  намагнічу-
                            ваного  виробу.  З  цієї  причини  при  намагнічуванні  змінним
                            струмом краще виявляються тільки поверхневі дефекти.
                                  «Сухий метод» контролю має перевагу перед «мокрим»
                            при виявленні підповерхневих дефектів. Це пояснюється тим,
                            що  суспензія  володіє  певною  в’язкістю  і  для  переміщення
                            феромагнітної частинки в цьому в’язкому середовищі потріб-
                            на більш значна сила дії магнітного потоку, ніж для перемі-
                            щення тієї ж частинки в повітрі.
                                  При контролі магнітними методами найбільш упевнено
                            виявляються  площинні  дефекти:  тріщини,  непровари  і  нес-
                            плави, найбільший розмір яких орієнтований під прямим або
                            близьким до нього кутом відносно напряму магнітного пото-
                            ку.
                                  Дефекти округлої форми (пори, шлакові включення, ра-
                            ковини)  не  можуть  створювати  достатнього  потоку  розсію-
                            вання і, як правило, при контролі виявляються погано. Прак-
                            тикою встановлено, що магнітопорошковим методом виявля-
                            ються поверхневі і підповерхневі (на глибині не більше 2 мм)



                                                           89
   85   86   87   88   89   90   91   92   93   94   95