Page 82 - 6391

нює первинний струм котушки, який вимірюється міліампер-
метром, покази якого відповідають товщині покриття при
постійних параметрах електричної провідності. Метод дозво-
ляє здійснювати лише дискретні вимірювання з середньою
точністю від ± 3 % до ± 5 %.
Метод найчастіше застосовують для таких поєднань ма-
теріалів:
– струмонепровідні покриття на електропровідному не-
феромагнітному матеріалі (діапазон вимірюваної товщини від
0-500 мкм);
– електропровідний неферомагнітний шар на струмоне-
провідній основі (можна вимірювати товщину від 1 мкм до
декількох мм);
– електропровідне неферомагнітне покриття на елек-
тропровідній основі (глибина проникнення вихрових струмів
повинна перевищувати товщину покриття, а електрична про-
відність матеріалу покриття і підкладки повинні бути достат-
ньо різні).
Термоелектричний метод (рис.9.1, ж) використовується
для таких поєднань покриттів і основного матеріалу, при яких
забезпечується виникнення термо-ЕРС, достатньої для вимі-
рювання при нагріванні випробувального щупа до плюс 100 –
150 °С. Діапазон товщини, що виміряється, складає від 4 мкм
до 50 мкм, похибка вимірювання від ± 10 % до ± 15 %.
Оптичні методи застосовують для вимірювання товщи-
ни тонких покриттів, що мають добрі оптичні властивості
(наприклад, прозорі покриття). Виміряти товщину прозорого
шару можна за допомогою мікроскопа, різкість якого наво-
диться на поверхню покриття і підкладки. Різниця показів
рівнів наведення дозволяє судити про товщину покриття.
Метод використовується при товщині покриття від 10 мкм до
1000 мкм, похибка ± 0,5… ± 10 мкм.
Ультразвуковий метод базується на тому, що матеріал
покриття поглинає звукові і ультразвукові хвилі, які випромі-
нюються вузьким пучком.
У п’єзокварцевому методі використовується явище
зменшення резонансної частоти п’єзокварцу, на поверхні яко-

81