Page 99 - 6377

39.3. Закон Малюса. Плоско поляризоване світло можна отримати за допомогою

пристроїв, які називаються поляризаторами. Ці прилади пропускають коливання,
паралельні до площини, яку ми назвемо головною площиною поляризатора, і повністю

затримують коливання, які перпендикулярні до цієї площини. Прилади, за допомогою яких

можна виявити ступінь і орієнтацію площини поляризації світла, називаються
аналізаторами. Аналізаторами можуть бути ті самі прилади, які є поляризаторами.

Нехай – амплітуда коливань вектора напруженості електричного поля хвилі, які

пропускає поляризатор (рис. 4). – площина аналізатора. Розкладемо вектор на дві

взаємно перпендикулярні складові та , одна з яких співпадає з площиною аналізатора.


Рисунок 4 – Проходження поляризованого світла через аналізатор.

З рис. 4 видно, що = ∙ cos . Оскільки інтенсивність пропорційна квадрату

амплітуди ~ , то інтенсивність світла , яке пройшло через аналізатор, визначається:
2

2
= cos , (2)
0

де – інтенсивність світла, що падає на аналізатор; – кут між площинами поляризатора і
0
аналізатора.
Співвідношення 2 виражає закон Малюса.