Page 103 - 6377

відсутність у них шкідливих напружень. Такий метод є дуже чутливим. В рідинах (і в

аморфних твердих тілах) під дією електричного поля також виникає подвійне
променезаломлення. Це явище називається ефектом Керра. Воно спостерігається також і в

газах.

Іноді виникає потреба позбутися одного з променів, що утворилися при подвійному
променезаломленні. Щоб мати світло, поляризоване тільки в одному напрямі. Досягають

цього по-різному. Найчастіше для цього використовують поляризаційні призми.

Найпоширенішими з них є призма Ніколя (ніколь) і стопа.
Призма Ніколя. Ніколь виготовляють з кристала ісландського шпату, як зображено

на рис. 7. Призма розрізана по діагональній площині та склеєна канадським бальзамом,
показник заломлення якого = 1,55 лежить між та для звичайного і незвичайного

0
променів. Промінь світла, що падає на грань призми, розділяється на два промені. Звичайний
промінь, який заломлюється більше, падає на межу з канадським бальзамом під кутом

більшим, ніж граничний, і зазнає повного внутрішнього відбивання, оскільки < . Цей
0
промінь падає на бічну грань і виходить з кристала. Для запобігання нагрівання призми
звичайний промінь виводиться з неї за допомогою приклеєної призми (вона на рисунку

показана пунктирними лініями). Часто грань покривають чорною фарбою і звичайний

промінь вбирається нею. Тоді з призми виходить тільки один плоскополяризований промінь.
Ніколь не використовують в ультрафіолетовій області спектру через поглинання його

канадським бальзамом.

Рисунок 7 – Поляризація світла при проходженні через призму Ніколя.

Стопа Столетова. Стопа складається з 8 − 10 складених разом плоско паралельних
пластинок (рис. 8). При падінні під кутом Брюстера tg = поляризація заломлених
0
променів для звичайного скла максимальна, але далеко не повна і становить близько 15 %.