Page 105 - 6377

перпендикулярні одна одній (схрещені поляризатори), то світло через таку систему

поляризаторів не проходить. Перший поляризатор перетворить природне світло у
плоскополяризоване, яке поглинеться у другому поляризаторі. Розмістимо тепер на шляху

світлового пучка кювету з розчином цукру (рис. 10).

Рисунок 10 – Установка для спостереження явища обертання площини поляризації.

Поле зору при цьому просвітлиться. Таким чином, при проходженні пучка лінійно

поляризованого світла через розчин цукру світло залишається лінійно поляризованим, але
площина поляризації при цьому повернулася на деякий кут. Речовини, які повертають

площину поляризації світла, яке проходить через них, називаються оптично активними. До

оптично активних речовин відносяться деякі кристали (кварц), рідини і розчини органічних
сполук. Наприклад, оптичну активність проявляє скипидар, нікотин, розчини ряду речовин у

воді (цукру, глюкози, виннокам’яної, яблучної і мигдальної кислот); розчини камфори,

бруцину, стрихнину у спирті та ін. Оптично активними є речовини, молекули яких не мають
центру або площини симетрії: до їх числа належать молекули більшості органічних сполук,

які у тій або іншій мірі проявляють оптичну активність. У цьому випадку оптично активними
є як кристали даної речовини, так і їх розчини і розплави. Майже усі нафти і їх важкі відгони

мають здатність обертати площину поляризації променів світла, причому для більшості з них
характерне слабке праве обертання. Оптична активність зростає з підвищенням температури

кипіння фракції. Штучні нафти, на відміну від природних, оптичної активності не виявляють.

Оптичну активність природних нафт пояснюють наявністю в них продуктів розкладання
холестерину і фітостерину, тобто характерних стеринів, що містяться в рослинах і тваринах.

Це приводиться як один з доказів органічного походження нафти.