Page 7 - 6375
P. 7

система переходила з одного стану в інший, називають функціями стану. Стан називають

               стаціонарним, якщо параметри систем з часом не змінюються. Якщо в системі не тільки не
               змінюються  з  часом  всі  параметри,  а  й  відсунті  стаціонарні  потоки  внаслідок  дії  певних

               зовнішніх  джерел,  то  такий  стан  системи  називають  рівноважним  (стан  термодинамічної

               рівноваги).
                        Нерівноважні стани – це стани системи, в яких відсутня рівновага. Нерівноважні

               стани  виникають  при  різкій  зміні  зовнішніх  умов.  При  цьому  різні  частини  об’єму  газу

               мають різні параметри.
                        Фізичні  системи,  які  є  об’єктами  термодинамічних  досліджень,  називаються

               термодинамічними.  Для  аналітичного  опису  термодинамічної  системи  та  її  станів
               необхідно,  щоб  вона  перебувала  у  термодинамічній  рівновазі.  Опис  фізичних  систем  і

               визначення їх стану здійснюється за допомогою фізичних величин, що змінюються зі зміною
               умов, в яких перебуває система, і називаються її параметрами.

                        При  відсутності  силових  полів  (гравітаційного,  електромагнітного  та  ін)  стан

               однорідної  термодинамічної  системи  однозначно  визначається  трьома  параметрами:
               об’ємом, тиском та температурою.

                        13.1. Ідеальний газ. Під час розгляду питань, які належать до курсу молекулярної
               фізики широко використовують модельні уявлення. Першим кроком при розв’язанні задачі

               молекулярно-кінетичної  теорії  (розрахунок  макроскопічних  параметрів  на  основі  уявлень
               про  молекули  та  їхній  рух)  є  вибір  моделі  системи.  Один  з  агрегатних  станів  речовини  є

               газоподібним. Молекулярна фізика повинна дати вичерпні відомості про природу газового

               стану  речовини.  Тут  також  основні  закономірності,  які  мають  місце  в  реальному  газі,
               вивчають на його моделі – ідеальному газі. Сконструювати модель газу – це означає зробити

               абстрактно  певні  припущення  про  властивості  молекул  газу  та  про  особливості  їх  руху.

               Тепер відомо, що атоми і молекули мають складну будову. Проте правильний вибір моделі
               ідеального газу дав можливість молекулярно-кінетичній теорії газів досягти свого розвитку

               ще в той період, коли про будову атомів нічого не знали.
                        Теорію  ідеального  газу  можна  розглядати  на  двох  рівнях.  По-перше,  можна

               розглядати  газ  як  суцільне  середовище  без  вивчення  його  будови.  Йдеться  про  дослідні
               газові  закони  та  рівняння  стану  газу.  По-друге,  вивчення  ідеального  газу  можна  провести

               значно  глибше  на  основі  переходу  від  динамічних  до  статистичних  закономірностей  у

               колективі  (ансамблі)  частинок  (молекул)  газу.  Йдеться  про  молекулярно-кінетичну  теорію
               газів. В основу молекулярно-кінетичної теорії газів покладено такі положення.

                        1.  Газ  складається  з  однакових  за  масою  (однорідний  газ)  сферичних  молекул,
               розмірами яких можна нехтувати. Молекули – не деформуються і не взаємодіють із силами

               притягання і відштовхування.
   2   3   4   5   6   7   8   9   10   11   12