Page 111 - 6375
P. 111

металах  перенесення  теплоти  здійснюється  не  тільки  передачею  коливань  від  одних

               частинок до інших, а й рухливістю електронів. Коефіцієнт теплопровідності рідин, як і газів
               та твердих тіл, визначається законом Фур’є. Коефіцієнт  рідин визначають за формулою



                                                         =     ,
                                                                зв


               де    –  густина;      –  середня  міжмолекулярна  відстань,     = ∆ −   (∆  –  відстань  між

               центрами молекул діаметра ;   – швидкість звуку в рідині.
                                                зв
                        З підвищенням температури коефіцієнт  рідин зменшується приблизно за лінійним

               законом.  Коефіцієнт  лінійності  для  різних  типів  рідин  набуває  значень  від  –  0,0005  до  –

               0,002.
                        В’язкість – це властивість рідин чинити опір переміщенню однієї частини відносно

               іншої  під  дією  зовнішніх  сил.  Коефіцієнт  в’язкості  рідин  ,  як  і  газів,  визначається  за
               законом  Ньютона.  В’язкість  рідин  зумовлена  рухливістю  окремих  молекул  або  атомів  на

               відміну від газів, для яких внутрішнє тертя є результатом перенесення імпульсу хаотичним
               рухом молекул. Щодо рідин поняття імпульсу напрямленого руху окремих молекул навіть

               при  наближеному  розгляді  втрачас  сенс,  бо  він  дуже  змінюється  у  зв’язку  з  коливанням

               молекул рідини відносно рівноважних положень.
                        В’язкість рідин залежить від температури, зменшуючись з її підвищенням. Це цілком

               природно,  бо  при  цьому  полегшується  взаємне  переміщення  молекул.  Для  різних  рідин

               коефіцієнт в’язкості  з підвищенням температури змінюється по-різному. Для малов’язких
               рідин зменшення коефіцієнта  невелике, для більш в’язких воно досить значне. Наприклад,

               при ∆ = 10 ° (від 20 до 30 °) коефіцієнт в’язкості води зменшується на 20 %, а гліцерину
               –  в  2,4  рази.  Для  опису  температурної  залежності  коефіцієнта    рідин  широко

               використовується формула Френкеля


                                                                  ∆
                                                           =   ,


               де  – сталий коефіцієнт; ∆ – енергія активації (енергія, потрібна для переборення зв’язків

               і  виконання  скачка).  Це  співвідношення  підкреслює,  що  взаємне  переміщення  молекул
               рідини  (їхня  рухливість)  пов’язане  з  послідовним  подоланням  енергетичного  бар’єра  при

               переході з одного рівноважного положення в інше. Формула Френкеля досить точно описує

               залежності  ()  не  тільки  простих,  а  й  складних  рідин  при   = .  При  зниженні
               температури дуже в’язка рідина перетворюється в аморфне тіло.

                        В’язкість рідин реагує на найменші зміни в їх молекулярній будові.
   106   107   108   109   110   111   112   113   114   115   116