Page 103 - 6375

= + − . (20)
−

Нехай об’єм настільки великий, що газ після дроселювання можна взяти за
2
ідеальний, тобто

= , = . (21)
2 2
2
2
2

Підставляючи в (13) вирази (20), (21) аналогічно попередньому, дістанемо

2
+ + − = + . (22)
1
1
1
− 1 2 2
1

Перетворивши (22), маємо

2
( + ) + 1 − = ( + ) .

2

1
− 1
1

Звідси

1 2
∆ = − = 1 − . (23)
1
2
− 1
1

Знак ∆ визначається знаком виразу у дужках правої частини (23). Цей вираз можна

розглядати як рівняння кривої − , яка на площині розділяє області додатного та
1
1
1 1
від’ємного ефектів Джоуля-Томсона (∆ < 0 і ∆ > 0).
Прирівнявши даний вираз до нуля, дістанемо рівняння

1 2
1 = . (24)
−
1

Графік цього рівняння наведено на рис. 10. Криву, що описується рівняннями (24),
називають кривою інверсії. Ординати кривої (24) при → ∞ прагнуть асимптотично до

2
значення . Точки кривої інверсії відповідають температурам, при переходах через які знак

ефекту Джоуля-Томсона змінюється.