Page 7 - 6372

7

Рисунок 7 Рисунок 8 Рисунок 9

За аналогічних умов ці властивості тіні зберігаються відносно інших площин. Наприклад,
тінь горизонтально проектуючого відрізка на горизонтальну площину збігається з
горизонтальною проекцією світлового променя (рис. 13).

Рисунок 11 Рисунок 12
Рисунок 13
На рис. 14 побудувано тінь відрізка AB на
площини проекцій (рис. 14).
T
Побудуємо падаючі тіні A точки A (A , A ) і
1 1 2
T
T
T
B точки B (B ,B ). Точки A і B як такі, що
2 1 2 1 2
лежать на різних площинах проекцій, не можна
сполучити прямою лінією. Побудуємо допоміжну
тінь (B 1 T )точки B як горизонтальний слід променя,
що проходить через цю точку ( B 1 Т  невидима точка,

тому взята в дужки). Пряма A T (B T ) є тінню прямої
1 1
AB , що упала на горизонтальну площину проекцій.
T
T
Точка C  C , яка є точкою перетину A 1 T (B 1 T ) з Рисунок 14
1
2
віссю абсцис, є тінню деякої точки С прямої, що
упала одночасно на горизонтальну і фронтальну
T
T
площини проекцій, і тому може бути з’єднана прямою лінією з A і з B . Таким чином,
1 2
T
T
шукана падаюча тінь - A T C T B T . Точка C  C є точкою зламу тіні.
1 1 2 1 2