Page 48 - 6371

На початку заповнення трубопроводу водою
утворюється прогин. Якщо надто швидко подавати воду, то
вона може переливатися в порожню частину труби, ділянка
трубопроводу звільниться і буде виштовхнута нагору;
почнеться коливальний процес. Повна подача води можлива
тільки при утворенні нормальної перехідної кривої. При
зануренні трубопроводу з допомогою понтонів їх
відкріплення проводять від одного берега до іншого. При
цьому трубопровід поступово занурюється в траншею.
Існують спеціальні понтони, відкріплення яких проводиться з
поверхні води, тому управління процесом занурення в цьому
випадку досить просте. Як в першому, так і в другому
випадках, відтяжки, які утримують трубопровід в створі,
від’єднують тільки після занурення його в траншею.

1.5 Стійкість та випробування підводних
трубопроводів

Під стійкістю підводного трубопроводу розуміють його
здатність залишатися в стані спокою при самому
несприятливому поєднанні основних силових впливів, а саме
виштовхувальної архімедової сили, горизонтальної і
вертикальної складових гідродинамічної дії потоку, сили
пружності трубопроводу і т.п. Розрахунок стійкості підводних
трубопроводів, які прокладаються на переходах через водні
перешкоди, можна виконати за формулою


q  k k q  q  q  q  q  q  q , (1.7)
н .в в Г в зг пз тр пр
де q - необхідне довантаження; k - коефіцієнт запасу
стійкості трубопроводу (k  1 , 1 ); k - коефіцієнт надійності
нв
при розрахунку стійкості положення трубопроводу проти
вспливання, приймається рівним для водних перешкод з

46