Page 43 - 6371

кожному з яких встановлено по три лебідки, кріплять до
трубопроводу в положенні І. Двома тросами з кожного
понтона трубопровід кріплять до початку розвороту в точках
а, б, в, г, д, е. В точках 4, 5, 6 (відповідно числу понтонів з
лебідками) і 80-100 м вище створу закріплюють якорі, які
здатні утримати весь трубопровід на поверхні річки від
знесення течією. До нерухомих якорів кріплять відрізки
тросів, кінці яких утримуються на поплавках на поверхні
води. При проходженні трубопроводу разом з понтонами над
відповідним якорем (положення ІІІ) трос останнього кріплять
до троса, який відходить від однієї з лебідок, призначеної для
утримання понтона в потрібному положенні. Одночасно
понтон відкріплюють від трубопроводу; внаслідок
розмотування відтяжок, закріплених на двох інших лебідках,
понтон відстає від трубопроводу. Він просувається вниз по
течії повільніше, ніж розвертається трубопровід. При цьому
послідовно вступають в роботу нерухомі якорі 4, 5 і 6.
Поступово швидкість розмотування відтяжок зменшується, а
зміщення понтонів по течії припиняється: вони займають
положення 7, 8, 9, утримуючись на нерухомих якорях.
Швидкість розвороту трубопроводу сповільнюється, і після
включення в роботу всіх утримуючих якорів він повністю
зупиняється і утримується відтяжками в точках а, б, в, г, д, е.
Так як довжина трубопроводу більше, ніж відстань між
берегами, то в будь-який момент незакріплений кінець
трубопроводу впреться в берег (положення ІІІ). До цього часу
всі понтони повинні стояти на якорях. Кінець трубопроводу
(точка 0) вводять в берегову траншею. Якщо цього
недостатньо для введення іншого кінця в траншею, то
регулюючи довжину руслових відтяжок, дають можливість
трубопроводу прогинатися (положення ІV) до тих пір, поки
інший кінець не увійде в траншею. Натягуванням тросів-
відтяжок трубопровід встановлюють точно в створ
(положення V). При наявності берегових кривих вставок їх

41