Page 15 - 6360

особистості. Психологічна саморегуляція здійснюється в
єдності її енергетичних, динамічних і змістових аспектів. На
формування саморегуляції впливають насамперед
характеристики нервової діяльності, особистісні якості, з
також система виховання.
Проблема психологічної саморегуляції у професійній
діяльності педагога найчастіше розглядається в контексті
керування педагогом внутрішнім самопочуттям,
психологічним налаштуванням на наступну діяльність. У
зв’язку з цим під саморегуляцією розуміють створення
педагогом потрібних або бажаних станів, тобто таких, які
забезпечують ефективність його дій. Психологічне
налаштування — це створення стану готовності до виконання
певної діяльності.
Зазначити, що здатність керувати собою є елементом
педагогічної техніки. Психологічне налаштування педагога,
його вміння грати, «гальмувати свої неприємності»,
створювати загальну мажорну атмосферу, на думку, є
джерелом доброзичливості в колективі, готовності до
діяльності та подолання труднощів у розв’язанні колективних
завдань.
Як можна виробити це вміння?
Джерелами психологічної гімнастики педагога є:
 театральна педагогіка (елемент системи К.
Станіславського)
 та психотерапія (елементи аутогенного
тренування).
Досвід підготовки актора містить матеріали з розвитку
внутрішньої техніки, що дають змогу збудити велику палітру
найрізноманітніших почуттів. До вправ із психологічної
гімнастики педагога відносять дії в «передбачуваних
обставинах» («якби»), та вправи на зняття м’язових
«затискачів». «Якби», або дія в «передбачуваних обставинах»,
дає педагогу можливість уявити потрібну ситуацію, збудити