Page 10 - 6357
P. 10

Компенсування  залишкового  впливу  -  це  останній  етап  пом'якшення.  Значного  зменшення
             впливу можна досягнути за  допомогою змістовного використання альтернативного аналізу та
             варіантів пом'якшення.
             Питання для самоперевірки:
             1.  Мета та задачі проведення ОВНС.
             2.  Екологічна політика та закони і законодавчі акти України по проведенню оцінок впливів.
             3.  Мета необхідності запроектованої діяльності.
             4.  Первинна оцінка впливів.
             5.  Юридичні та фінансові вимоги.
             6.  Визначення сфери діяльності.
             7.  Масштаб ефектів впливів на довкілля.
             8.  Альтернативи до запропонованої діяльності.
             9.  Альтернативи, які задовольняють цілі.
             10. Визначення переважної альтернативи.
             11. Значення ефекту для навколишнього середовища.
             12. Позитивні та негативні впливи.
             13. Первинні та вторинні впливи.
             14. Короткострокові та довгострокові впливи.
             15. Інтегральний вплив.
             16. Короткострокове  використання  та  довгострокове  збереження  і  покращення  екологічної
                 ситуації.
             17. Послаблення шкідливих впливів.
             18. Пом’якшення та компенсація впливів.
             19. Суперечності серед громадськості.


                               3.3 Методи оцінки параметрів навколишнього середовища
                     Методи оцінки впливів, вцілому, поділяються на дві великі підгрупи: 1) методології, які
             використовують  емпіричні  значення  для  вироблення  матеріалів,  які  передбачають  майбутні
             умови  (абсолютні  методи),  та  2)  методології,  які  використовують  відносні  засоби  для
             передбачення різниці між двома множинами умов (порівняльні методи).
                     АБСОЛЮТНІ  МЕТОДИ.  Методи  оцінки  місць  проживання  -  оцінка  існуючої  якості
             різноманітних  місць  проживання  може  бути  стандартизованою  за  допомогою  організації
             множини моделей для оцінки місць проживання, що визначають певні значення (можуть бути
             бінарними,  зростаючими  чи  неперервними)  для  певних  екологічних  умов.  Ці  методи  оцінки
             місць  проживання  можуть  бути  узагальнені  для  окремих  регіональних  місць  проживання  чи
             можуть бути певними для окремих видів, які розглядаються.
                     Екологічні індекси - екологічні індекси спрощують складні множини даних до шкал 0-1
             чи  0-100  для  однорідності.  Підрахунок  індексів  з  детальних  множин  даних  може  спростити
             порівняння існуючих навколишніх середовищ і в деяких випадках може бути використаний для
             порівняння умови до розробки та після розробки.
                     Математичне моделювання - у цьому підході до оцінки екологічного впливу принципові
             стосунки  причина-ефект  для  запропонованої  діяльності,  описані  у  термінах  математичних
             функцій  та  об'єднані  для  отримання  математичної  моделі,  яка  здатна  передбачити  майбутні
             екологічні  умови.  Математичні  моделі  будуються  за  всіма  ступенями  складності  (тобто,  для
             оцінки нітратів- азотистих сполук у ґрунтових водах), від простих змінних для рівнянь балансу
             мас, до високоскладних систем з багатьма змінними. Математичні функції можуть визначатися
             виключно  існуючими  умовами,  або  мати  значні  елементи  ймовірності,  що  дають  внесок  до
             результуючої  моделі.  Деякі  моделі  містять  статистичні  процедури  для  оцінки  похибки,  яка
             пов'язана  з  результуючою  моделлю.  Математичні  моделі,  що  найчастіше  застосовуються  для
             оцінки впливу, адаптовані для комп'ютерів або для групової чи взаємодіючої обробки.
                     Технологія  Делфі  -  цей  метод  використовує  думки  експертів  та  за  допомогою
             повторювального процесу прямує до групового консенсусу. Основним моментом цієї технології
             є  те,  що  вона  змушує  групу  міркувати  структурно  та  спрямовувати  свої  роздуми  на  спільну
             мету. Технологія починається з попереднього дослідження, колективні результати якого знову

                                                              10
   5   6   7   8   9   10   11   12   13   14   15