Page 36 - 6350
P. 36

-  потрібний  обов’язковий  опис  специфічних  умов  діяльності
           об’єкта  дослідження  (місце,  час,  соціально-економічна  ситуація
           тощо).

                2.1.4  Робоче  місце  експериментатора  та  організація
           експерименту

                Робочим  місцем  експериментатора  називається  частина
           робочого  простору,  на  яке  поширюється  безпосередній  вплив
           експериментатора в процесі дослідження.
                Робочий простір – це частина лабораторного або виробничого
           приміщення, оснащена необхідними експериментальними засобами,
           що обслуговується одним або групою дослідників. Робочий простір
           може  бути  стаціонарним  (в  лабораторіях,  науково-дослідних
           закладах,  полігонах  тощо);  умовно-стаціонарним  (у  пересувних
           лабораторіях,  на  тимчасових  полігонах);  мобільним  (у  ходових
           лабораторіях).
                Лабораторія являє собою спеціально обладнане приміщення, в
           якому проводяться експериментальні дослідження.
                Дослідник    (експериментатор)    в   лабораторії   виконує
           відповідальну  роботу,  від  якої  залежить  правильність  вирішення
           теоретичної або практичної задачі в цілому. Точність при виконанні
           методики  дослідження,  акуратність,  старанність  при  плануванні  і
           підготовці експерименту, уважність при його проведенні  – основні
           умови ефективності експериментальної роботи.
                Особливе  місце  серед  причин  невдач  експериментальних
           досліджень  займають  суб’єктивні,  джерелами  яких  є  психологічні
           або  психофізіологічні  причини.  Наприклад,  психологічними
           причинами  похибок  можуть  бути  психологічні  бар’єри  та
           інерційність  мислення.  Часто  нові  неочікувані  результати
           експерименту  дослідник  намагається  пояснити  з  позицій  старих
           уявлень,  і  якщо  вони  не  вкладаються  в  старі  уявлення,  то
           розглядаються  ним  як  помилки  та  відкидаються.  Тут  має  місце
           інерційність мислення, віра в досконалість та універсальність старих
           уявлень, іноді страх перед новим. Іноді дослідник у процесі аналізу
           результатів  експерименту  позасвідомо  підганяє  експериментальні
           дані,  щоб  підтвердити  раніше  висунуту  гіпотезу.  Іноді  помилки  в
           експерименті пов’язані з тим, що дослідник не уявляє чітко, що він
           має одержати у результаті експерименту.


                                          36
   31   32   33   34   35   36   37   38   39   40   41