Page 36 - 6350
P. 36
- потрібний обов’язковий опис специфічних умов діяльності
об’єкта дослідження (місце, час, соціально-економічна ситуація
тощо).
2.1.4 Робоче місце експериментатора та організація
експерименту
Робочим місцем експериментатора називається частина
робочого простору, на яке поширюється безпосередній вплив
експериментатора в процесі дослідження.
Робочий простір – це частина лабораторного або виробничого
приміщення, оснащена необхідними експериментальними засобами,
що обслуговується одним або групою дослідників. Робочий простір
може бути стаціонарним (в лабораторіях, науково-дослідних
закладах, полігонах тощо); умовно-стаціонарним (у пересувних
лабораторіях, на тимчасових полігонах); мобільним (у ходових
лабораторіях).
Лабораторія являє собою спеціально обладнане приміщення, в
якому проводяться експериментальні дослідження.
Дослідник (експериментатор) в лабораторії виконує
відповідальну роботу, від якої залежить правильність вирішення
теоретичної або практичної задачі в цілому. Точність при виконанні
методики дослідження, акуратність, старанність при плануванні і
підготовці експерименту, уважність при його проведенні – основні
умови ефективності експериментальної роботи.
Особливе місце серед причин невдач експериментальних
досліджень займають суб’єктивні, джерелами яких є психологічні
або психофізіологічні причини. Наприклад, психологічними
причинами похибок можуть бути психологічні бар’єри та
інерційність мислення. Часто нові неочікувані результати
експерименту дослідник намагається пояснити з позицій старих
уявлень, і якщо вони не вкладаються в старі уявлення, то
розглядаються ним як помилки та відкидаються. Тут має місце
інерційність мислення, віра в досконалість та універсальність старих
уявлень, іноді страх перед новим. Іноді дослідник у процесі аналізу
результатів експерименту позасвідомо підганяє експериментальні
дані, щоб підтвердити раніше висунуту гіпотезу. Іноді помилки в
експерименті пов’язані з тим, що дослідник не уявляє чітко, що він
має одержати у результаті експерименту.
36