Page 18 - 6332

своєї вісі з заходу на схід. Якщо ж ми спостерігаємо відхилення від
цього закону, то це можна пояснити неотектонічними рухами, які
можуть відхилити ріку в іншому, «незаконному» напрямку.
А з іншого боку, такі галузі геології, як тектоніка або
геодинаміка, що претендують на роль вершини геологічного
мислення, по суті виявляються «беззаконними» науками про Землю,
не дивлячись на те, що відомі тектоністи завжди надають своїм
гіпотезам ранги теорій і навіть законів.
І все ж таки є в геології головний закон – закон побудови надр
– це геологічна карта. Вона уособлює в собі геологічну структуру
досліджуваної території, об’єднує дані усіх геологічних наук –
стратиграфії, палеонтології, структурної геології, тектоніки,
геохімії, гідрогеології, металогенії, вчення про корисні копалини і
т.д. Якщо ми об’єктивно і обґрунтовано складемо геологічну карту,
то ми знайдемо на ній багато відповідей про будову надр, яка є
закономірною. А стосовно гіпотез скажемо так: вони змінюються,
як і Земля, що вічно розвивається. Головне – не потрібно
перекладати відповідальність за наші постійні змінні погляди на …
Землю.
За довгий період розвитку геології стало зрозумілим, що вона
охоплює величезне коло питань, які потім стали об’єктами багатьох
інших наук – геоморфології, ґрунтознавства, геофізики, мінералогії,
петрографії, палеонтології, гідрогеології, інженерної геології, і,
нарешті, геоекології. Отже, екологи без фундаментальних знань
геології і геоморфології не зможуть вирішувати питання захисту та
раціонального використання природних ресурсів.
Як пише відомий американський геолог із інституту Смітсона
Дуглас Палмер у книзі «Земля», виданої під редакцією Джеймса
Ф.Лера з Національного природознавчого музею США, Земля
займає унікальне місце в Сонячній системі. Вона має орбіту не
надто близьку до Сонця і не дуже віддалену від нього. Це сприяло
виникненню й розвитку життя. Упродовж 4560 млн. років своєї
історії внаслідок незвичайного збігу обставин і процесів Земля стала
блакитною планетою. На відміну від інших планет, більшу частину
земної поверхні займають великі, невичерпні океанічні басейни, які
й надають їй блакитного забарвлення. Над поверхнею океанів
здіймаються континентальні й острівні масиви різних розмірів і
форм, що також змінювалися з плином геологічного часу.

18