Page 16 - 6328
P. 16

- за масштабом впливу: для підсистем, для  систем; для груп
                            однорідних  систем;  для  макросистем,  для  групи макросистем;  для
                            глобальної системи;
                                  -  за  об’єктом  обмежень:  природні(ресурсні),  фінансові,
                            матеріальні, трудові, інформаційні;
                                  -  за  антропогенною  ознакою:  побутові,  етичні,  психологічні
                            (пам'ять), культурні, релігійні;
                                  -за  місцем    розташування    відносно  системи:  норми  ,
                            стандарти, інтервали (діапазони), межі;
                                  -  за  просторово-часовим  впливом:  часові,  просторові  (одно-
                            дво-трьовимірні) просторово-часові;
                                  -  за  мотиваційним  механізмом  походження:  самообмеження,
                            адміністративні обмеження, кримінал.
                                  Обмеженість  природних  ресурсів  вплинуло  на  виробничі
                            сили, а через них на – соціальні відносини.
                                  Завжди    спостерігалась   відповідність   між   розвитком
                            продуктивних  сил  і  природно-ресурсним  потенціалом  суспільного
                            прогресу. Кризові ситуації виникають при дисбалансі в динамічній
                            системі:

                                                   Природно-ресурсний потенціал
                                                            Продуктивні  сили
                                                          Продуктивні відносини


                                  Ця динаміка і є зовнішньою причиною суспільного розвитку,
                            який зазнав чисельних екологічних криз .Під впливом цього зростає
                            значимість    інформації  і  виникає  конкурентне  використання
                            ресурсів і «екологічний» ринок поки що відсутній. І як наслідок, під
                            впливом  закону  падіння  природно-ресурсного  потенціалу,  такий
                            ринок обов’язково сформується, що має місце в розвинутих країнах.
                            Водночас  з  цим  законом  діє  закон  зменшення  енергетичної
                            ефективності природокористування: з плином історичного часу при
                            отриманні  з  природних  систем  корисної  продукції    питомі
                            енергетичні  витрати  увесь  час  зростають.  І  практичний  наслідок:
                            зростання енергетичних витрат не може продовжуватися вічно, і це
                            прискорює настання екологічної кризи. Як наслідок, обумовлюється
                            для  правила  (неминучих)  ланцюгових  реакцій  «жорсткого»
                            управління природою: «жорстке» технічне управління природними
                            процесами  спричиняє  ланцюгові  природні  реакції,  значна  частина
                            яких  є  екологічно,  соціально,  економічне  не  прийнятними.  Тому
                            практика свідчить, що «м’яке» управління природними процесами,
                            їх спрямування в русло законів природи є більш  ефективним, ніж
   11   12   13   14   15   16   17   18   19   20   21