Page 11 - 6328
P. 11

ж) порушення екологічної рівноваги через вилучення частини
                            популяції  або  привнесення  чужорідних  для  даної  екосистеми
                            екологічних видів.
                                  Види негативного впливу на організм  людини поділено на дві
                            групи  :  процеси  прямого  і  непрямого  впливу.  Процеси  прямого
                            впливу  обумовлені  безпосереднім    контактом  людини  з
                            техногенними  об’єктами або робочими агентами  цих об’єктів, що
                            можуть завдати шкоди здоров’ю людини або навіть призвести до її
                            загибелі. Процеси непрямого впливу на організм людини пов’язані з
                            погіршенням  умов  життя  і  діяльності  людини.  Погіршення  якості
                            їжі і питної води є однією з найбільш небезпечних форм непрямого
                            впливу.
                                  Зниження інформаційної цінності природної системи діє не на
                            організм людини, а на її особистісні характеристики.
                                  Вплив на глобальну екосистему Землі. Це стосується процесів
                            порушення  екологічної  рівноваги  на  планеті  ,  що  погіршує  умови
                            життя біологічних об’єктів. Серед них можна виділити такі форми
                            глобальних екодеструктивних процесів:
                                  а) зміна клімату на планеті;
                                  б) зміна електромагнітної системи Землі;
                                  в)  зміна  якісних  характеристик  глобальних  геосфер
                            (літосфери, атмосфери, гідросфери);
                                  г)  зміна  буферних  захисних  систем  планети  (зменшення
                            озонового шару, зміна іоносфери).

                                  3 Зміст поняття “ стійкий розвиток”
                                  Концепція стійкого розвитку була прийнята в червні 1992р у
                            Ріо-де  –  Жанейро  на  Конференції  ООН  по  навколишньому
                            середовищу     і   розвитку   (КНСР-92).    Взяли   участь    179
                            держав.Конференція  прийняла  кілька  важливих  документів  Серед
                            них:
                                  -«Декларація Ріо з навколишнього середовища і розвитку»;
                                  -«Заява  про  принципи  глобального  консенсусу  з  управління,
                            збереження і стійкого розвитку всіх видів лісів»;
                                  -«Порядок  денний  на  XXI  ст.»  -  документ  орієнтований  на
                            підготовку  світового  співтовариства  до  розв’язання  еколого-
                            економічних і соціальних проблем близького майбутнього.
                                  У межах Конференції були підготовлені Рамкова конференція
                            про  зміну  клімату  та  Конвенція  про  біологічне  різноманіття.  Всі
                            документи  КНСР-92  пронизує  концепція  стійкого  розвитку.  На
                            конвенції було прийняте визначення стійкого розвитку.
                                  Стійкий  розвиток—це  такий    розвиток,  що  задовольняє
                            потреби  теперішнього  часу,  не  ставлячи  під  загрозу  здатність
   6   7   8   9   10   11   12   13   14   15   16