Page 6 - 6328

- для відновних ресурсів — штучне підтримання природних
ресурсів на певному рівні культивації чи продуктивного стану.
Під відтворенням природного середовища розуміють
комплекс заходів, спрямованих на підтримання параметрів
природних систем у межах сприятливих для здійснення їхніх
функцій. Відтворення природи охоплює широкий спектр дій, у
якому людина бере на себе або інтенсифікацію чи корегування
репродуктивності екосистем, або змінювання для досягнення цілей
геологічної чи біологічних систем. На відміну від відтворення
поновлення передбачає не нові процеси конструювання природних
екосистем, а повернення колишнього стану порушених
властивостей природного середовища. Об’єктивні передумови
класифікації процесів впливу на довкілля на підходах: фізико-
біологічному, економічному, фізіологічному і соціальному.
Фізико-біологічний підхід формується на основі оцінки зміни
екологічних функцій природи. Прогресивний розвиток екосистем
відбувається тоді, коли перебіг процесів у природних системах,
веде до збільшення кількості вільної енегрії. Наслідком цього є
збільшення різноманіття системи, поява нових ієрархічних рівнів, і
навпаки, - знижується різноманіття - деградація природних систем.
Отже, позитивні зміни природного середовища – це такі зміни, які
сприяють прогресивному розвитку екосистеми, а негативні – ведуть
до деградації.
З даною концепцією оцінки характеру антропогенного
впливу, пов’язані визначення екологічної рівноваги та її порушення.
Під екологічною рівновагою розуміють баланс природних чи
змінених людиною компонентів і природних процесів, що
створюють середовище та створюють умови для тривалого
існування даної екосистеми. А порушення екологічної рівноваги –
це зміна в процесах взаємодії та в складі компонентів і елементів
екосистеми, що веде до її заміни іншою екосистемою на тривалий
чи умовно нескінчений термін. Економічний підхід до оцінки
антропогенних процесів впливу на природу ґрунтується на зміні
корисності використання факторів природного середовища в
суспільному виробництві. Позитивні зміни – збільшують
інтегральну економічну оцінку компонентів екосистеми, а негативні
навпаки знижують економічну корисність факторів природного
середовища і їх інтегральну економічну оцінку носієм такого
підходу є збільшення чи зменшення продуктивності екосистеми.
Фізіологічний підхід базується на здійснені фізіологічних
функцій природи, що вимагають підтримання параметрів
середовища в надзвичайно вузьких інтервалах. Тут переважають
поняття: оздоровлення, оптимізація.