Page 7 - 6309

середовища та ядерної безпеки (нині Міністерство екології
і природних ресурсів) і незалежний Міжнародний фонд
Дніпра, які за допомогою (методологічною та фінансовою)
Уряду Канади, що надавалися через центр досліджень
Міжнародного розвитку в місті Оттаві почали
запроваджувати екологічний аудит. В результаті була
відпрацьована на різних галузевих підприємствах –
представниках комплексна методологія проведення
екологічного аудиту і рекомендованих ним стимулюючих
не капіталомістких заходів щодо поліпшення екологічних
характеристик з економічним ефектом. Ця методологія
дала змогу розгорнути і подати до Уряду України
законодавчі пропозиції щодо еколого-аудиторської
діяльності в Україні.
Отже в понятійному відношенні екологічний аудит
можна класифікувати як чисто природоохоронний, що має
прямі природоохоронні цілі, і спеціалізований
багатоцільовий із захисту корпоративних інтересів,
інтересів інвесторів, кредиторів, страхувальників,
власників нерухомого майна. За своєю суттю це поняття
ринкове і підприємницьке. Воно не відмінне від таких
понять як конкурентоспроможність, екологічне
підприємництво, інвестиційні ризики.
У міжнародній практиці це поняття вже реалізоване в
механізми діяльності зі своєю законодавчою, нормативно-
методичною і навчальною базою, організаційною
інфраструктурою і кваліфікованими екоаудиторами.
В Україні ще тільки починається усвідомлення того, що
екоаудит є необхідною за міжнародними стандартами
передінвестиційною стацією оцінки ризиків, обов’язковою
процедурою визначення вартості підприємств, що
приватизуються, маркетингових досліджень
конкурентоспроможності продукції, найефективнішим
інструментом погодження загальнодержавних і місцевих
інтересів екологічної безпеки. Ринок диктує попит на
екологічний аудит.

6