Page 15 - 6299

до інформаційних ресурсів України. Чинне законодавство встановлює лише
окремі фрагменти правового режиму інформації з обмеженим доступом (крім

державної та банківської таємниці). Творці інформаційної продукції (аналітики,
оцінювачі, інформаційні працівники) випускають на ринок новий науковий

продукт, який вимагає такого ж ставлення до нього, як і до іншого наукового
продукту, створеного класичною наукою і вченими.

Відомо, що у світовій практиці питання охорони прав інтелектуальної

власності, комерційне і некомерційне використання результатів науково-

дослідних робіт займає важливе місце. Тому, проблема своєчасного й адекватного

захисту результатів фундаментальних досліджень і науково-дослідних робіт для

нас є важливою, оскільки проблема реалізації результатів науково-дослідних

робіт у рамках інноваційної політики – ключова. Відзначимо, що законодавчу

базу щодо регулювання правовідносин між вітчизняними вченими та їхніми

зарубіжними партнерами в Україні не розроблено.

Недооцінка нагальної необхідності в сучасних умовах активного регу-

лювання інформаційних відносин у процесі міжнародного інформаційного

співробітництва є наслідком того, що в Україні не розроблена наукова база

інформаційного права. Це не дає можливості проводити кваліфіковану наукову

експертизу інформаційної продукції.

Для вирішення наведених проблем доцільно прийняти низку законо-

давчих актів законодавства та державних рішень, в яких було б визначено

ключові вихідні системоутворюючі поняття і терміни інформаційного права

(інформаційний суверенітет України, національний інформаційний простір,

правовий режим інформації, принципи міжнародного інформаційного

співробітництва та ін.), що могло б стати основою для подальшого

вдосконалення інформаційного законодавства, прийняття законів з фор-

муванням важливих правових ознак суверенної та незалежної держави.

Інформаційна економіка

14