Page 96 - 6293
P. 96

суми  винагороди  оцінюють  доходи,  які  може  принести
           користування  конкретним  знаком  на  товари  чи  послуги,
           витрати на створення аналогічного знака на товари і послуги.
                 Таким чином, при укладанні більшості ліцензійних угод
           ліцензіат  набуває  лише  обмежених  прав  стосовно  предмета
           ліцензії, тому в договорі фіксують ставки роялті. При цьому
           суму роялті визначають за дохідним або витратним методом.
                 Дохідний  метод  полягає  в  тому,  що  ліцензіат  укладає
           угоду  за  умови,  якщо  ліцензія  принесе  йому  додатковий
           прибуток.  При  цьому  сума  роялті  визначається  пропорційно
           до:  обсягів  продажу  продукції;  фіксованого  відрахування  з
           одиниці продукції; участі ліцензіара у прибутку ліцензіата.
                 Паушальний платіж (від нім. pauschal -взятий загалом) -
           фактична  ціна  ліцензії,  одноразова  винагорода  за  право
           користуватися  предметом  ліцензійної  угоди  до  отримання
           економічного  ефекту  (прибутку)  від  його  використання.  За
           економічною суттю паушальний платіж можна розглядати як
           оплату роялті авансом.
                 Паушальний  платіж  практикується  при  передачі
           ліцензій разом з поставками технологічного обладнання, при
           продажу  ліцензії  малознайомій  фірмі,  небажанні  ліцензіата
           дозволити контроль над виробництвом ліцензійної продукції;
           при можливих ускладненнях при переведенні прибутку тощо.
           Зазвичай,    у   виплаті    паушального      платежу     більше
           зацікавлений ліцензіар.
                 Витратний       метод      ґрунтується     на     вартості
           інтелектуальної  власності  для  ліцензіара.  Визначаючи
           мінімальну  власну  винагороду  від  надання  ліцензії  ліцензіар
           може  включити  до  складу  винагороди  власні  витрати  на
           науково-технічні роботи та дослідження, а також: витрати на
           реєстрацію інтелектуальної власності. Якщо ліцензіар згідно з
           договором     зобов'язаний     надати    додаткову     технічну
           інформацію  або  допомогу,  то  вартісну  оцінку  цих  послуг
           подають  у  договорі  із  застосуванням  терміну  "технічне  ноу-


                                                                         96
   91   92   93   94   95   96   97   98   99   100   101