Page 42 - 6255

де ρ – щільність запасів; С=mGМ – питомий обсяг
мігрантоспроможних ВВ; х - змінні параметри (нафтогазонасичена
1
товщина, відкрита пористість тощо), за якими вираховують поправкові
коефіцієнти; індекси е та ρ – відповідно еталонна і розрахункова ділянки.
Ця формула безпосередньо випливає із загальної моделі, в якій добу-
ток mGМ=С беруть постійним для всієї області прогнозу (С =С ) і
с
р
скорочують; мінливі в області прогнозу акумуляційний і консерваційний
потенціали (А і К) є добутками інших параметрів, що визначають ці
характеристики.

Спосіб оцінки прогнозних ресурсів за питомими щільностями
запасів на одиницю площі
Суть цього способу полягає у перенесенні середньої питомої
щільності початкових потенційних ресурсів з еталонної ділянки (або
ділянок) на геологічно подібну до неї розрахункову (оцінювану) ділянку із
внесенням поправкових коефіцієнтів, які враховують ступінь подібності.
Спосіб застосовують в умовах вивченості розрахункових ділянок,
коли відомі їхні площі й обмежена кількість інформативних параметрів,
достатніх для зіставлення розрахункових ділянок з еталонними й
обчислення зведених коефіцієнтів аналогії між ними. Розрахунок
прогнозних ресурсів звичайно проводиться окремо для різних
нафтогазоносних комплексів.
У прийнятих межах еталонної ділянки визначають її площу S і
е
питому (на одиницю площі) щільність початкових запасів вуглеводнів:

, (5.2)

де Q – сума початкових балансових запасів категорій А+В+С +С
1
е
2
покладів і перспективних ресурсів категорії С із урахуванням коефіцієнта
3
достовірності на еталонній ділянці.
Прогнозну оцінку ресурсів розрахункової ділянки Q визначають за
р
формулою:

, (5.3)

де S – площа розрахункової ділянки.
р
Якщо загальне число еталонних ділянок дорівнює n, то для доказу
дієвості моделі за формулою (5.1) визначають n(n - 1) коефіцієнтів аналогії
К між усіма можливими парами еталонних ділянок. Подальший аналіз
ан
проводять лише за тими парами еталонів, у яких значення задовольняють
нерівність: 0,5 < К < 2,0, оскільки в інших випадках порушується основ-
ан
ний принцип методу аналогій – ділянки перестають бути подібними одна
до одної. Нехай число виключених з розгляду коефіцієнтів аналогії К до-
ан

42