Page 41 - 6255

Геологічні способи прогнозування
Ці способи широко використовують для кількісної оцінки
прогнозних ресурсів у різних нафтогазоносних регіонах.
Спільність геологічних способів методу порівняльних аналогій
полягає в застосуванні єдиної міри подібності еталонної і розрахункової
ділянок так званого коефіцієнта аналогії, що враховує зміни найістотніших
для кожного способу підрахункових параметрів. Принцип аналогій
підсилюється тим, що конкретній розрахунковій ділянці призначається
обмежене (1-3) число еталонів, найбільш відповідних їй за особливостями
геологічної будови й умовами нафтогазонагромадження, і всі параметри
вимірюють лише в межах ділянки. Серед цієї групи виділяють такі способи
оцінки прогнозних ресурсів, особливості кожного з яких відбиті в їхніх
назвах: а) питомих щільностей запасів на одиницю площі; б) питомих
щільностей запасів на одиницю об’єму; в) величини запасів, що
припадають на усереднену структуру; г) структурно-ймовірнісний.
Суть застосування зазначених геологічних способів методу аналогій
полягає у порівнянні розрахункової ділянки з набором наявних еталонів за
сукупністю критеріїв нафтогазонагромадження і виявленні того еталона
(еталонів), до якого (яких) розрахункова ділянка найбільше подібна. Серед
численних можливих нафтогазогеологічних критеріїв порівняння особливу
увагу звертають на ті, які впливають на щільність запасів ВВ і які можна
виміряти кількісно як на еталонних, так і на розрахункових ділянках. Зви-
чайно до таких критеріїв зараховують акумуляційні і частково
консерваційні характеристики досліджуваних товщ: загальну товщину
оцінюваного комплексу і частку порід-колекторів у його розрізі; ємнісні
властивості порід, питому щільність пасток; розвиток непроникних

покришок тощо.
Повна аналогія двох порівняльних ділянок спостерігається вкрай
рідко. Тому в геологічних способах методу аналогій застосовують
поправкові коефіцієнти, які враховують зміну основних інформативних
параметрів нафтогазонагромадження на розрахунковій ділянці порівняно з
еталонною. Залежно від конкретної геологічної ситуації набір потрібних
поправкових коефіцієнтів у різних районах виявляється різним. Поправка
на зміну якого-небудь параметра визначається як відношення його значень
на розрахунковій і еталонній ділянках. Комплексний або зведений
коефіцієнт аналогії (К ) між ними являє собою добуток усіх поправкових
ан
коефіцієнтів та інформативних параметрів. Усі інші характеристики
нафтогазонагромадження на еталонній і розрахунковій ділянках
вважаються подібними, а зведений коефіцієнт аналогії за цими
характеристиками визнається рівним одиниці.
Основна розрахункова формула будь-якого геологічного способу в
методі аналогій має вигляд

, (5.1)

41