Page 58 - 6254

У розрізі еталонним і оціночним об'єктам відповідають вужчі за
нафтогазоносний комплекс інтервали розрізу (тобто горизонти), що
простежуються в межах нафтогазоносного району. Нафтогазоносність одних і
тих самих горизонтів на еталонних ділянках є доведеною, а на об'єктах, що
оцінюються - передбачається (прогнозується).
Оціночними об'єктами на стадіях виявлення і підготовки об'єктів до
пошукового буріння є виявлені й підготовлені пастки вуглеводнів у межах
тектонічних споруд, віднесені до класу 334 (кат. Д 1 локальні). У розрізі таких
пасток оціночним об'єктом є нафтогазоперспективний горизонт.

Питання для самоперевірки
1. В чому полягають принципи геологічної аналогії при прогнозуванні
нафтогазоносності надр?
2. Що необхідно для виділення ресурсів нафти і газу класу 334 (кат. Д 2)?
3. Де на стадії оцінювання зон нафтогазонакопичення вибирають
оціночні і еталонні об’єкти під час оцінювання прогнозних ресурсів
класу 334 (кат. Д 1)?0
4. Що є оціночними об’єктами на стадії виявлення і підготовки об’єктів
до пошукового буріння?

3.2 Виділення оціночних об'єктів перспективних ресурсів
При оцінці перспективних ресурсів класу 333 (кат. С 3) рівень (ранг)
оціночних об'єктів по латералі відповідає окремій пастці, здатній
акумулювати нафту і газ. Тип пастки визначається будовою струк-
турно-фаціальної зони. Причетність груп пов'язаних між собою пасток до
однієї зони нафтогазонакопичення (а отже й до однієї структурно-фаціальної
зони) зумовлює переважну причетність покладів до одних і тих самих пластів.
Отже, при оцінці перспективних ресурсів оціночними об'єктами в плані і
розрізі, відповідно, пастки і нафтогазоносні пласти. При цьому пласт
розглядають як мінімальний об'єкт розрізу, здатний уміщувати самостійний
поклад.
Під час узагальнення матеріалів з геологічної будови продуктивних
ділянок надр завжди виникають ускладнення з виділенням горизонтів, пластів
і прошарків у них. Виходячи з результатів вивчення умов взаємодії пластів
при їх дренуванні у разі багатопластових покладів, М.М. Іванова,
І.П. Чоловський, І.С. Гутман запропонували кількісні критерії для вирішення
цього питання. Зокрема, якщо пачка непроникних порід простежується
всередині горизонту більш як на 70 % площі покладу, то вона розділяє
горизонт на два пласти-колектори. Пачки непроникних порід, поширені менш
ніж на 70 % площі покладу, розділяють пропластки колекторів, що належать
до одного пласта. Якщо площа поширення кожного непроникного пропластка
не перевищує 30 % площі покладу, то такі пропластки істотно не впливають на
характер розробки, то ж і пласт слід вважати одним.

54