Page 56 - 6254

промислового припливу нафти або газу з пастки, підготовленої до буріння.
Запаси виявленого покладу підраховують, в основному, за класами 122+222
(кат. С 2) і частково за класом 332. Матеріали попередньої геолого-економічної
оцінки відкритого родовища (покладу) нафтогазоносної ділянки надр опра-
цьовують для взяття на облік у Державному балансі родовищ вуглеводнів, що
мають промислове значення.
Зв'язок класів ресурсів і запасів вуглеводнів у надрах від стадій
геологорозвідувального процесу і розробки родовищ створює передумови для
застосування системного підходу щодо виділення об'єктів оцінки ресурсів і
об'єктів підрахунку запасів нафти і газу. Їх можна назвати оціночними
об'єктами - для ресурсів і підрахунковими об'єктами - для запасів.
Суть системного підходу полягає у поданні оціночних і підрахункових
об'єктів як ділянок перспективних літолого-стратиграфічних комплексів у
розрізі нафтогазоносних надр, що приурочені до різномасштабних
перспективних геотектонічних структур, які відповідно до своїх розмірів
можуть бути ідентифіковані на певних стадіях геологічного вивчення або
промислової розробки.
Питання для самоперевірки
1. Згідно яких документів класи і категорії запасів та ресурсів нафти і
газу пов’язані з відповідними етапами і стадіями
геологорозвідувального процесу та розробки покладу нафти і газу.
2. Що є об’єктами вивчення на регіональному етапі геолого-
розвідувальних робіт?
3. Де оцінюються ресурси класу 334 (кат. Д 2)?
4. На що спрямовані роботи на першій стадії геологорозвідувальних
робіт регіонального етапу і які ресурси вуглеводнів оцінюються?
5. На що спрямовані роботи під час другої стадії регіонального етапу і
які ресурси вуглеводнів оцінюються?
6. На які стадії регіональних робіт виявляють та оцінюють перспективні
ресурси вуглеводнів класу 333 (кат. С 3).
7. Чим завершується стадія підготовки об’єктів?
8. Що є кінцевим результатом регіональних робіт на нафту і газ?
9. Яку мету має пошуковий етап геологорозвідувального процесу на
нафту і газ?

52