Page 16 - 6254

геолого-економічних оцінок, які мають одну мету, але різняться за своєю
детальністю.
Початкову геолого-економічну оцінку (ГЕО-3) здійснюють для
обґрунтування доцільності інвестування пошуково-розвідувальних робіт на
ділянках, перспективних щодо відкриття родовищ корисних копалин.
Матеріали ГЕО-3 подають у формі техніко-економічних міркувань (ТЕМ) про
можливе промислове значення очікуваних родовищ корисних копалин, які
обґрунтовують укрупненими техніко-економічними розрахунками на основі
доведеної аналогії з відомими промисловими родовищами або технічного
завдання замовника ГРР. ТЕМ про доцільність інвестування подальших
пошуково-розвідувальних робіт, параметри попередніх кондицій на
мінеральну сировину перевіряє і схвалює замовник (інвестор) наступних
пошуково-розвідувальних робіт. ГЕО-3, як правило, не передбачає розподілу
запасів і ресурсів за їх балансовою належністю. Вони належать до таких,
промислове значення яких невизначене.
За промисловим значенням запаси корисних копалин чинна
Класифікація поділяє на три групи: балансові, умовно балансові й
позабалансові.
Запаси і ресурси корисних копалин, що характеризуються певними
рівнями промислового значення і ступенями техніко-економічного та
геологічного вивчення, поділяють на класи, які ідентифікують за допомогою
трипорядкового коду. Так, балансові запаси за ступенем їх вивчення можуть
належати до класів із кодами 111, 121 і 122. При цьому найважливіше
значення мають запаси класу 111. Умовно балансові запаси віднесено до класу
під кодом 211. Позабалансові запаси, які не оцінюють детально, належать до
класів 221 і 222. Класи 331 та 332 об'єднують розвідані й попередньо розвідані
запаси корисних копалин балансова належність яких не визначена.
Перспективні і прогнозні ресурси належать відповідно до класів 333 і 334.
У Державному балансі запасів корисних копалин (далі -Державний
баланс) обліковують запаси всіх корисних копалин, а також перспективні
ресурси нафти і газу. Нові родовища і поклади зараховують до Державного
балансу на основі рішень ДКЗ України щодо кількості, промислового
значення, ступеня вивчення запасів і достовірності ресурсів корисних ко-
палин.
Ресурси корисних копалин оцінюють комплексно в межах
перспективних ділянок до глибин, доступних для розробки за сучасного або
можливого в найближчій перспективі технологічного рівня розробки родовищ
даного виду мінеральної сировини. Під час оцінки враховують вимоги щодо
кількості та якості корисних копалин, а також наявних у них корисних
компонентів, які передбачені кондиціями для відомих аналогічних родовищ, з
урахуванням можливих змін цих вимог у найближчій перспективі.

16