Page 20 - 6254

співставлення з іншими широко вживаними в гірничодобувних галузях кла-
сифікаційними системами, такими як: Шаблон Комітету по міжнародних
стандартах звітності для твердих корисних копалин (CRIRSCO), Система
управління нафтовими ресурсами інженерів з нафти та газу (PRMS),
Міжнародне агентство з атомної енергії (IAEA) та ін. В умовах нинішнього
глобалізованого світу межі, що історично склалися між нафтовим і мі-
неральним секторами і знайшли своє відображення в різних системах
класифікації запасів і ресурсів, а також державних вимог до звітності та
правил обліку, вже не є непорушними. В РК ООН-2009 та в Класифікації
запасів і ресурсів корисних копалин державного фонду надр України
встановлено загальні принципи й передбачено механізми для надання звіт-
ності щодо всіх видів гірничої діяльності незалежно від того, про яку
сировину йдеться.
Питання для самоперевірки
1. Хто взяв на себе ініціативу з опрацювання Міжнародної
класифікаційної системи для твердих горючих корисних копалин і
мінеральної сировини?
2. Коли і ким було схвалено РК ООН-1997 для всесвітнього
застосування?
3. Коли РК ООН-1997 була поширена на нафту і природній газ, і як була
названа?
4. В якому році і ким було опрацьовано більш досконалий варіант
Класифікації?
5. За якими трьома фундаментальними критеріями класифіковано
кількість корисних копалин в РК ООН-2009?
6. Що загального встановлено в РК ООН-2009 та Класифікації запасів і
ресурсів корисних копалин Державного фонду надр України?

1.4 Розвиток законодавства України про надра у ринкових умовах
Одночасно з розробкою (експертами ЄЕК ООН з участю експертів ДКЗ
України) міжнародних класифікацій запасів і ресурсів корисних копалин під
егідою ООН в Україні розроблялись правова та нормативно-методична бази з
геологічного вивчення й використання надр у зв'язку з переходом країни до
ринкових умов господарювання.
У 1994 р. постановою Верховної Ради України № 133/94 ВР введено в
дію Кодекс України про надра.
Завданням Кодексу України про надра Верховна Рада визначила:
«Регулювання гірничих відносин з метою забезпечення раціонального,
комплексного використання надр для задоволення потреб у мінеральній
сировині та інших потреб суспільного виробництва, охорони надр,
гарантування при користуванні надрами безпеки людей, майна та
навколишнього природного середовища, а також охорона прав і законних
інтересів підприємств, установ, організацій та громадян».

20