Page 67 - 6239

Трубопроводи, прокладені на заплавних ділянках річок,
слід також відносити до категорії підводних, тому що при
експлуатації під час паводку вони будуть перебувати під во-
дою. При проектуванні і будівництві таких трубопроводів не-
обхідно дотримуватися тих же вимог, що і при спорудженні
підводних трубопроводів.
Трубопроводи, прокладені через струмки і річки шири-
ною до 10 м, глибиною менше, ніж 1,5 м не належать до під-
водних переходів, тому що при їх спорудженні та ремонті не
потрібне спеціальне підводно–технічне обладнання.
Трубопроводи на підводних переходах через річки та
водойми класифікуються за різними ознаками. Основними з
них є ширина і глибина водної перешкоди.
Гранична довжина підводного переходу визначається з
наступних факторів:
 для багатониткових переходів – ділянку, обмежену
запірною арматурою, встановленою на берегах;
 для однониткових переходів – ділянку, обмежений
запірною арматурою і горизонтом високих вод (ГВВ) не ниж-
че відміток 10 % забезпеченості.
Проектна відмітка верху забаластованого трубопроводу
при проектуванні підводних переходів має призначатися на
0,5 м нижче прогнозованого граничного профілю розмиву ру-
сла річки, що визначається на підставі інженерних вишуку-
вань, з урахуванням можливих деформацій русла протягом
25 років після закінчення будівництва переходу, але не менше,
ніж 1 м від природної позначки дна водойми.
При перетині водних перешкод, дно яких складено ске-
льними породами, заглиблення трубопроводу має бути не ме-
нше, ніж 0,5 м, рахуючи від верху забаластованого трубопро-
воду до дна водойми.
Відповідно до СНиП 2.06.06–85 * підводні переходи
через водні перешкоди залежно від умов роботи, діаметра

66