Page 19 - 6237

5.4.2 Методичні вказівки
Цінні папери, як і інші складні об’єкти, можна
класифікувати за численними ознаками:
1. економічна природа (відносини власності —
акція; кредитні відносини — облігація, нора, вексель);
2. тип права, що реалізуються (грошові вимоги —
облігація, вексель; майнові права — акція, закладна,
коносамент);
3. економічний статус (фондові і комерційні);
4. матеріальна форма (обособлені документи, записи
на рахунках);
5. форма власності (державні і недержавні);
6. національна приналежність (національні,
іноземні, міжнародні);
7. особливості випуску та обігу (за цільовою
орієнтацією, обіговістю, доходністю, передачею
майнових прав, черговістю задоволення претензій,
порядком дотримання терміну погашення тощо).
Важливо акцентувати увагу на неоднаковій
інвестиційній значущості тих чи інших цінних паперів. Одні з
них (векселі, депозитні сертифікати та інші короткотермінові
папери) обертаються на грошовому ринку як замінники
грошей для виконання розрахунків за постачання товарів і
платежів за різні зобов’язання, епізодично виконуючи також
роль засобу для короткотермінового інвестування з метою
одержання доходу. Інші цінні папери (акції, облігації,
інвестиційні сертифікати та ін.) обертаються на ринку
капіталу і служать для фінансування довготермінових
інвестицій у виробництво та комерційну діяльність.
Акції бувають іменні і на пред’явника. У першому
випадку ім’я власника обов’язково заноситься до книги
реєстрації (реєстр), яку веде або сам емітент, або реєстратор
чи депозитарій. У другому випадку акції не реєструються і
досить фактичного володіння акцією для того, щоб її власник

19