Page 20 - 6236

Таблиця 2.1
Журнал вимірювання горизонтальних кутів
“-__”_________20__ р. Теодоліт Т30 №____
номер точки в і д л і к к у т при-
стояння візу- КП КЛ виміряний середній мітки
вання º ´ º ´ º ´ º ´
2 1 134 25 49 56 99 31 99 30,5
3 34 54 310 26 99 30

Завдання. Отримати в лабораторії теодоліт Т30 і виміряти горизонтальний кут між
двома заданими точками.

2.3 Обчислення координат точок теодолітного ходу.

Теодолітний хід являє собою систему ліній, які утворюють замкнутий чи
розімкнутий полігон. Кути такого ходу вимірюють теодолітом, а сторони -
стальною мірною стрічкою, рулеткою або віддалеміром. Після завершення
польових робіт приступають до обчислювальної обробки теодолітних ходів, в
результаті чого отримують плоскі прямокутні координати вершин ходів.
Результати обробки заносять у відомість обчислення координат точок
теодолітного ходу . Записи у відомості здійснюють чорнилом охайно, без
виправлень.

Кутову нев’язку теодолітного ходу обчислюють за формулою:
n n
f       , ( 2.1 )
 пр. вим. теор.
 і 1  i 1
n
де   вим. - сума виміряних внутрішніх кутів полігону;
 i 1
n - кількість сторін (чи кутів) полігону.
Якщо f  t  2 n ,
 пр.
де t - точність зняття відліку з горизонтального круга теодоліта, то кутова
нев’язка розподіляється з протилежним знаком між виміряними кутами (в

рівносторонньому ході вводять однакові поправки) , в інших випадках в
кути з короткими сторонами вводять дещо більші поправки. Поправки
округлюють до десятих долей мінути.
Контроль вирівнювання кутів здійснюють за формулою:

. (2.2)
Дирекційні кути сторін полігону можна одержати за формулами:

для правих кутів
або
16