Page 11 - 6236
P. 11

горизонтальні  лінії.  На  нижню  лінію  розхилом  циркуля  переносять  з  плану
            відрізки  А-1, 1-2, 2-3  і т.д. в масштабі  карти або плану  -  М гор (горизонтальний
            масштаб). З отриманих точок будують перпендикуляри до другої лінії і в утворені
            прямокутники  вписують  віддалі  в  метрах  між  цими  точками  на  місцевості,
            визначених по лінійному масштабу карти.
                   В наступну графу виписують висоти точок, що визначаються за позначками
            горизонталей на плані. Вище від графи висот точок на 1-1.5 см проводять лінію
            умовного горизонту, висоту якого вибирають з таким розрахунком, щоб вона була
            трохи меншою, ніж висота найнижчої точки рельєфу, і кратною висоті перетину
            рельєфу. У нашому прикладі найнижча точка рельєфу має висоту 132,5 м, значить
            висоту  лінії  умовного  горизонту  можна  прийняти  рівною  130  м.  Вибирають
            вертикальний масштаб (М в) в 10, 20 разів більше від горизонтального масштабу і
            згідно його підписують шкалу висот ( 130, 135,…, 150 м ).
                   Від  лінії  умовного  горизонту  у  точках  А,  1,  2,  …,  В  будують
            перпендикуляри  і  відкладають  на  них  висоти  точок  згідно  шкали  висот
            вертикального  масштабу.  У  нашому  прикладі  в  зв’язку  зі  спокійним  рельєфом
            вертикальний масштаб профілю прийнятий 1:500. Кінці перпендикулярів – точки
            А´, 1´´,…, В з’єднуємо відрізками прямої або плавною лінією і отримаємо профіль
            місцевості по лінії АВ.



            1.2  Визначення площ
                   В  залежності  від  завдання  і  необхідної  точності  площі  обчислюють
            графічним, механічним та аналітичним способом.

                        1.2.1  Графічний спосіб

                   Використовується  при  визначенні  площ  невеликих  ділянок  на  плані  або
            карті  з  розбивкою  ділянки  на  геометричні  фігури,  або  за  допомогою  палеток.
            Площу  ділянки  розбивають  на  найпростіші  геометричні  фігури:  трикутники
            ,чотирикутники, трапеції  та  ін.  При цьому фігури  повинні бути по можливості
            більших розмірів з приблизно однаковими довжинами основ та  висот.  На плані
            вимірюють  елементи  фігур  і  зі  формулами  геометрії  обчислюють  площі  таких
            фігур.  Площа  усієї  ділянки  визначається  як  сума  площ  окремих  фігур.  Для
            контролю  площу  ділянки  визначають  двічі,  для  чого  будують  нові  геометричні
            фігури,  або  у  трикутнику  вимірюють  інші  основи  і  висоти.  Допустиме
            розходження   ∆ гран  між результатами обчислюють у гектарах:
                                                             ∆ гран = 0,04   s (М/ 10 000 )               (1.2)
            де  М – знаменник масштабу карти або плану ;  S – визначена площа ділянки у
            гектарах .
                   Якщо розходження у значеннях площі S 1 і  S 2 за абсолютною величиною не
            перевищує ∆ гран, то за кінцевий результат приймають середнє значення :
                                                           S = ( S 1 + S 2 ) / 2                          (1.3)








                                                             7
   6   7   8   9   10   11   12   13   14   15   16