Page 7 - 6236
P. 7
Рис.1.1 Приклад визначення прямокутних і географічних координат точок А
і Б .
1.1.2 Орієнтування ліній
Орієнтування ліній на місцевості полягає у визначенні її напрямку
відносно якого-небудь іншого напрямку, прийнятого за початковий. В геодезії за
початковий напрямок приймають: напрямок істинного меридіану, напрямок
магнітного меридіану, напрямок осі абсцис середнього (осьового) меридіану зони
в системі плоских прямокутних координат Гауса - Крюгера. В залежності від того,
який напрямок обрано за початковий, для орієнтування користуються: істинним
азимутом (А) , магнітним азимутом (А ), дирекційним кутом (α) та румбом (r) .
m
Істинний азимут (А) –горизонтальний кут між північним напрямком
істинного меридіану і напрямком даної лінії за ходом годинникової стрілки.
Азимут може мати величину від 0º до 360º. Істинний азимут лінії одержують з
астрономічних спостережень.
Магнітний азимут А - кут між північним напрямком магнітного
m
меридіану та нарямком даної лінії за ходом годинникової стрілки і визначається
за допомогою компасу або бусолі. Магнітний азимут також може приймати
значення від 0º до 360º. Між істинним і магнітним азимутом існує зв’язок :
А = А ± ,
m
де - схилення магнітної стрілки – кут між магнітним і істинним
меридіаном в точці спостереження. Схилення магнітної стрілки може бути
східним (додатнім), якщо магнітний меридіан відхиляється на схід, або західним
3