Page 30 - 6230

До ХХ століття громадську думку вивчали в основному як форму

висловлення інтересів і потреб різних верств населення, як інструмент

соціального контролю.

Починаючи з ХХ століття, розпочинається активна розробка теорії

громадської думки, піднімаються питання ролі громадської думки як дієвого

чинника соціального управління. Важливе місце в даному аспекті посіла

праця німецького соціолога Ф.Тьоніса "Критика громадської думки".

На сьогоднішній день проблема громадської думки є дуже актуальною,

підтвердженням чого слугують різноманітні підходи як у трактуванні її

специфіки, так і механізмів впливу на соціальний розвиток людства.

Об'єктом громадської думки, таким чином, буде виступати частина

навколишньої дійсності, з приводу якої виникають оцінні судження людей.

Суб'єктом громадської думки - соціальні групи, спільності, які

народжують колективні оцінні судження з приводу певної проблеми.

До основних елементів громадської думки відносимо:

- соціальну оцінку (вияв відношення суб'єкта до об'єкта, яке має різну

ступінь раціональності: позитивну, негативну, нейтральну);

- елементи знання, необхідні для формування соціальної оцінки про

певний об'єкт;

- уявлення;

- установки;

- емоції;

- вольові елементи (спрямованість дій людини).

Яким же чином відбувається процес формування громадської думки і які

можливі етапи його існують?

Вихідним пунктом формування громадської думки є соціальне

інформування. В інформаційних потоках необхідно виділити таке джерело,

як засоби масової інформації. Через засоби масової інформації люди

дізнаються про значущість як певних економічних, політичних, соціальних,

моральних, культурних та інших проблем, ідей, подій тощо, так і локальних
ситуацій, що зачіпають інтереси певних соціальних груп.

30