Page 11 - 6222

гірнича (гірничодобувна) промисловість – комплекс галузей
важкої промисловості з розвідування родовищ корисних копалин, їх
видобутку з надр Землі та збагачення;
гірнича виробка – порожнина у гірському масиві після
виймання корисних копалин та інших порід;
гірнича справа – діяльність, пов’язана з видобуванням з надр
корисних копалин на основі новітніх досягнень науки і техніки;
гірничий об’єкт – окрема гірнича виробка (система гірничих
виробок) або виробка, що входить до складу гірничого чи іншого
підприємства та використовується для видобутку корисних копалин
та інших цілей, а також будівлі (споруди), які технологічно
пов’язані з ними;
гірничі відносини – правовідносини, пов’язані з
використанням та охороною надр і врегульовані законами України
та іншими нормативно-правовими актами;
гірниче законодавство – сукупність правових норм, які
регулюють гірничі відносини та встановлюють правила ведення
гірничих робіт;
гірниче підприємство – цілісний технічно та організаційно
відокремлений майновий комплекс засобів і ресурсів для видобутку
корисних копалин, будівництва та експлуатації об’єктів із
застосуванням гірничих технологій (шахти, свердловини, рудники,
копальні, кар’єри, розрізи, збагачувальні фабрики тощо);
гірничі роботи – комплекс робіт з проводки, кріплення та
підтримки гірничих виробок і виймання гірських порід в умовах
порушення природної рівноваги, можливості прояву небезпечних і
шкідливих виробничих факторів;
кар’єр – гірниче підприємство, що добуває рудні та нерудні
корисні копалини відкритим способом;
консервація – припинення діяльності гірничого підприємства
на невизначений термін з можливістю подальшого поновлення його
роботи;
копальня – місце видобутку рудних та нерудних корисних
копалин підземним або відкритим способом;
корисні копалини – природні мінеральні речовини, які можуть
використовуватися безпосередньо або після їх обробки;
рудник – гірниче підприємство, що добуває рудні та нерудні
корисні копалини підземним способом;
11