Page 10 - 6222

ЛЕКЦІЯ 2
Правові норми Гірничого Закону України

Гірничий Закон України визначає правові та організаційні
засади проведення гірничих робіт, забезпечення протиаварійного
захисту гірничих підприємств, установ та організацій.
Основні положення. Об’єкти та суб’єкти гірничих
відносин.
Дія Гірничого Закону України поширюється на
правовідносини у сфері діяльності гірничих підприємств, установ,
організацій, гірничих об’єктів (далі – гірничі підприємства), що
займаються розвідкою, розробкою, видобутком та переробкою
корисних копалин і веденням гірничих робіт, будівництвом,
ліквідацією або консервацією гірничих підприємств, науково-
дослідною роботою, ліквідацією аварій у межах території України,
її континентального шельфу та виключної (морської) економічної
зони, незалежно від їх форми власності та підпорядкування, а також
підприємства, установи, організації, громадян України, іноземних
юридичних та фізичних осіб, осіб без громадянства.
Правовідносини у сфері діяльності гірничих підприємств, що
здійснюються на підставі угоди про розподіл продукції,
регулюються Законом України "Про угоди про розподіл продукції"
та такою угодою. Діяльність за угодою про розподіл продукції
регулюється положеннями Гірничого Закону України, якщо інше не
передбачено законом та угодою про розподіл продукції.
У Гірничому Законі України наведені нижче терміни та
поняття вживаються в такому значенні:
вибій – поверхня корисної копалини або породи, з якої
безпосередньо здійснюється її виїмка;
відкрита розробка родовищ – видобування корисних копалин
безпосередньо з земної поверхні;
газодинамічні явища – швидкоплинне руйнування масиву
порід і вивільнення газу під дією природних сил (раптові викиди,
гірничі удари тощо);
гірнича наука – система наукових знань про умови залягання,
способи і засоби розвідки, видобутку та збагачення корисних
копалин;

10