Page 24 - 6212

Розмір і багатопластовість родовищ разом з ємнісними
властивостями колекторів визначають у цілому величину і
густину запасів нафти,а у поєднанні з глибиною залягання
зумовлюють вибір системи розробки та способів видобутку
нафти.
Високою ефективністю характеризується видобуток нафти з
багатопластових родовищ з великими запасами, зосередженими
на відносно невеликих площах з окремими багатими покладами,
тобто з великою густиною запасів. За величиною вилучених
запасів (млн.т.) поклади нафти умовно у останній час поділяють
на дрібні (менше 10), середні (10-30), великі (30-300) та унікальні
(понад 300). Великим і унікальним родовищам належить
провідна роль у світовому балансі запасів.
Зі збільшенням глибини залягання родовища зростають
витрати на спорудження і обладнання свердловин,
ускладнюються умови підйому нафти з глибини на поверхню,
тощо. У теперішній час глибокими називають свердловини з
глибиною від 4500 до 7500 м, надглибокими - від
7500 до 15000 м.
Властивості колекторів і флюїдів зумовлюють систему
розробки, дебіти свердловин, повноту видобутку нафти з надр,
процеси її видобутку та ін.
На техніку видобутку нафти істотно впливають
надходження піску з пласта у стовбур свердловини, випадання з
нафти і відкладення парафіну, відкладення мінеральних солей,
кородуючі властивості флюїдів та ін.
Проникність у комплексі з товщиною пласта і в’язкістю
нафти визначає дебіт свердловин. За початковими значеннями
дебіту (т/добу) розрізняють низько – (до 7), середньо – (від 7 до
25), високо – (від 25 до 200) і надвисокодебітні (понад 200)
нафтові поклади.
Запасами називають масу нафти і конденсату або об’єм газу
у виявлених, розвіданих і розроблюваних покладах на дату

22