Page 29 - 6212

пористість включає всі пустоти, які виникають під впливом
різних геологічних факторів після виникнення породи. Первинна
пористість найбільш характерна для уламкових (гранулярних)
порід, таких, як наприклад, пісковики, алевроліти, уламкові й
органогенні вапняки та доломіти. Всі ці породи досить
високопористі (5-40 %), але переважно пористість знаходиться у
межах 10-25 %.
Поровий простір - це безліч звужень і розширень, тупиків і
розгалужень, які іменують каналами. У породах трапляються
макропори, умовний діаметр яких перевищує 1 мм. Вони
характерні для гравелітів, конгломератів та деяких органогенних
вапняків. Надкапілярні пори діаметром 0,1-1 мм здебільшого
характеризують грубозернисті та кавернозні породи. Капілярні
пори (0,0002-0,1 мм) наявні у всіх породах. Субкапілярні пори,
діаметр яких менший від 0,2 мкм характерні для глинистих порід.
У природних умовах увесь поровий простір заповнений
водою, нафтою або газом. Ступінь насичення ними порового
простору характеризується коефіцієнтом водонасичення (К в),
нафтонасичення (К н) і газонасичення (К г), які є відношенням
об’єму, зайнятого даною речовиною, до загального об’єму пор і
виражається у частках одиниці або процентах.
У нафтонасичених породах завжди присутня деяка кількість
води. Цю воду називають залишковою або зв’язаною. Це вода,
що залишилася у породі після надходження туди нафти або газу.
Вона утримується у породах різними силами (капілярними,
адсорбційними, гравітаційними тощо).
У гідрофільних породах залишкова вода, яка має менший
поверхневий натяг від нафти і тим більше від газу, займає
капіляри меншого діаметра, утворює тонкі плівки на скелеті
порід, зберігається у тупикових та ізольованих породах.
Адсорбційно зв’язана (плівкова) вода утримується
молекулярними силами. За фізико-хімічними властивостями ця
вода відрізняється від вільної. У гідрофільних залишкова

27