Page 121 - 6212

В установках типу ЛН змонтовано інші свердловинні
камери (типу КТ).
Для ущільнення клапана у газліфтній камері передбачені у
кишені верхня і нижня посадочні поверхні, а для входження
закачуваного газу - перепускні отвори. При ремонтних роботах у
кишені встановлюють циркуляційну пробку, а за потреби
заглушити перепускні отвори - глуху пробку. У кишені клапан
фіксується кулачковим фіксатором, підпружиненою
втулкою або фіксуючою цангою, яка передбачена у самому
клапані.
Широко використовують сильфонні газліфтні клапани
типу Г, наприклад Г-36, Г-36Р, де цифра зазначає умовний
зовнішній діаметр клапана (у міліметрах), буква Р - робочий
клапан (без букви Р – пусковий).
Для регулювання режиму закачування газу передбачені
змінні дроселі, а для герметизації клапана у кишені - манжети.
Газліфтний клапан містить обернений клапан, призначений для
запобігання перетікань рідини з підйомних труб у затрубний
простір. Ці клапани витягують із свердловини і встановлюють без
ї ї глушіння набором інструментів канатної техніки.
Ефективність роботи газліфтної свердловини тим вища, чим
менша відносна швидкість газу або чим вища дисперсність газу у
рідині. Для подрібнення газової фази можна застосовувати
диспергатори. Диспергатор складається з набору штуцерів для
подрібнення газу, стопорного пристрою для встановлення його
канатним методом у муфтовому з’єднанні НКТ на будь-якій
глибині і спускного снаряда. Використання диспергатора
зменшує питому витрату газу у середньому на 35%.
Нормальна робота газліфтних свердловин може
порушуватися у результаті відкладання парафіну, солей,
утворення піщаних корків і металевих сальників. Зазначимо, що
при газліфтній експлуатації є можливість введення інгібіторів
відкладання солей і парафіну у потік закачуваного газу.

119