Page 251 - 6208

біологічних відходів. Велика медична установа накопичує в добу до 2 т
медичних відходів (перев'язні матеріали, шприци). Оптимальним
способом утилізації матеріалів подібного роду є спалювання. Для
утилізації трупів тварин широко розповсюджений спосіб поховання
тварин, що загинули від інфекційних захворювань. Цей метод вимагає
відчуження земель, організацію заходів щодо охорони
скотомогильників, забруднює ґрунт і ґрунтові води, викликає небезпеку
виникнення вогнища інфекційних захворювань. Іншим способом є
спалювання, але це вимагає багато часу (для спалювання трупа корови
масою 300–500 кг потрібно близько 20–30 годин), не забезпечує повною
мірою екологічної безпеки й більше того близько 75 % теплової енергії
пального витрачається на випар вологи й прогрів матеріалу до
температури горіння.
Основними методами утилізації токсичних відходів є:
- плазмохімічна технологія, яку використовують для переробки
високотоксичних рідких і газоподібних відходів. При цьому
відбувається не тільки знешкодження небезпечних відходів, але й
виробництво цінних товарних продуктів. Процес здійснюється в
плазмотроні за рахунок енергії електричної дуги за температури вище
4000 °С. За такої температурі кисень і будь-які відходи розщеплюються
до електронів, іонів і радикалів. Ступінь розкладання токсичних відходів
досягає 99,9998 %, а в окремих випадках 16 99,99995 %.
- спалюванням називається контрольований процес окислювання
твердих, рідких або газоподібних горючих відходів. При горінні
утворюється діоксид вуглецю, вода й зола. Сірка та азот, що
утримуються у відходах, утворюють при спалюванні різні оксиди, а хлор
відновлюється до HCl. Крім згаданих газоподібних продуктів при
спалюванні відходів утворяться й тверді частки: метали, скло, шлаки й
ін., які вимагають подальшої утилізації або поховання. Цей спосіб
характеризується високою санітарно–гігієнічною ефективністю.
Галузь застосування вогневого способу та номенклатура відходів,
що підлягають вогневому знешкодженню, постійно розширюються. До
них відносяться відходи хлорорганічних виробництв, основного
органічного синтезу, виробництва пластичних мас, гуми та синтетичних
волокон, нафтопереробної промисловості, лісохімії, хіміко–
фармацевтичної та мікробіологічної промисловості, машинобудування,
радіотехнічної та приладобудівної промисловості, целюлозно–
паперового виробництва та багатьох інших галузей промисловості.