Page 130 - 6208

Стічна вода підводиться до пісковловлювачів і відводиться від них
лотками. Підвідний лоток розташовується в насипу висотою до 5 м. Для
виключення пісковловлювачів з роботи на підвідних і відвідних лотках в
розподільній камері встановлюють затвори. Осад з пісковловлювачів
видаляють гідроелеваторами. Подача робочої рідини до гідроелеватора і
відведення пульпи здійснюються самостійними напірними
трубопроводами через камеру перемикання, обладнану засувками.

Аеровані пісковловлювачі (рис. 1.7) застосовуються для видалення
зі стічної воді мінеральних частинок розміром 13 - 18 мм/с. Швидкість
руху стічних вод становить 0,08-0,12 м/с при максимальному припливі.
Розрахункова пропускна здатність аерованого пісковловлювача
3
шириною 4,5 м на три відділення становить 200-240 тис. м /добу стічних
вод. Підведення стічної води до пісковловлювача і відведення її
здійснюються відкритими лотками. Для системи аерації
використовується повітря від насосно-повітродувної станції.

Рисунок 10.7 - Схема аерованого пісковловлювача

1 - вхідна труба, 2 - повітропровід, 3 - розподільники повітря,
4 - вихідна труба, 5 - шламозбірник, 6 - отвір для видалення шламу.

Осад змивається в бункер пісковловлювача гідромеханічною
системою, що включає поздовжній лоток і трубопроводи з сприском;
осад з бункера видаляється за допомогою гідроелеватора. Великі фракції
осідають, як і в горизонтальних пісковловлювачах. Дрібні частки,
захоплюються бульбашками повітря, спливають наверх і за допомогою
скребкових механізмів видаляються з поверхні.
Для виділення зі стічних вод твердих частинок розміром менш 0,25
мм використовують відстійники. За напрямом руху стічної води у
відстійниках їх ділять на горизонтальні, вертикальні, радіальні і
комбіновані. Розглянемо приклад тільки горизонтального відстійника.