Page 127 - 6208

Найбільше застосування отримали решітки наступних типів:
решітки механічні уніфіковані типу РМУ і з механічними граблями типу
МГ, призначені для вилучення зі стічних вод великих забруднень з
механізованим вивантаженням їх безпосередньо в контейнер.

10.2.2 ВІДСТОЮВАННЯ

Відстоювання застосовують для осадження з стічних вод

грубодисперсних домішок. Осадження відбувається під дією сили
тяжіння. Для проведення процесу використовують пісковловлювачі,
відстійники і освітлювачі. В освітлювачах одночасно з відстоюванням
відбувається фільтрація стічних вод через шар зважених часток.
Зазвичай стічні води містять зважені частинки різної форми і
розміру. Такі води представляють собою полідисперсні гетерогенні
агрегативно-нестійкі системи. В процесі осадження розмір, густина і
форма частинок, а також фізичні властивості системи змінюються. Крім
того, при злитті різних за хімічним складом стічних вод можуть
утворюватися тверді речовини, в тому числі і коагулянти. Ці явища
також впливають на форму і розміри частинок. Все це ускладнює
встановлення дійсних закономірностей процесу осадження.
Властивості стічних вод відрізняються від властивостей чистої
води. Вони мають більшу густину і в'язкість.
Основним параметром, який використовують при розрахунку
відстійників, є швидкість осадження частинок.
При відстоюванні стічних вод спостерігається стиснуте осадження,
яке супроводжується зіткненням частинок, тертям між ними і зміною
швидкостей як великих, так і малих частинок. Швидкість осадження
менше швидкості осадження вільного, внаслідок виникнення висхідного
потоку рідини і більшої в'язкості середовища.
Швидкість осадження полідисперсної системи безперервно
змінюється в часі. Внаслідок агломерації частинок вона може
змінюватися в кілька разів у порівнянні з теоретичною. Здатність до
агломерації залежить від концентрації, форми, розміру і щільності
зважених частинок, а також від співвідношення частинок різного
діаметру і в'язкості середовища.

Коефіцієнт агломерації характеризується відношенням

Ка = dф/d0,

де dф - фіктивний діаметр частинки, еквівалентний теоретичної
швидкості її осадження.