Page 128 - 6208

Для полідисперсних систем кінетику осадження встановлюють
дослідним шляхом. Вона характеризується кривою, показаної на рис.
10.4.

Рисунок 10.4 - Кінетика процесу осадження

При періодичному процесі осадження зважені частинки в
відстійнику розподіляються нерівномірно по висоті шару стічних вод.
Через якийсь проміжок часу після початку відстоювання в верхній
частині відстійника з'являється освітлений шар рідини. Чим ближче до
дна відстійника, тим більша концентрація зважених часток в стічній
воді, а на дні утворюється шар осаду. В часі висота шару освітленої
рідини і висота шару осаду зростають за рахунок проміжних шарів.
Через певний проміжок часу в відстійнику будуть знаходитися тільки
шар освітленої рідини і шар осаду. Надалі, коли осад не видалити, він
буде ущільнюватися зі зменшенням висоти.
Для видалення зі стічних вод мінеральних частинок розміром понад
0,2-0,25 мм застосовують пісковловлювачі. Залежно від напрямку руху
стічної води пісковловлювачі поділяють на горизонтальні з
прямолінійним і круговим рухом води, вертикальні та керовані
пісковловлювачі.
Конструкцію пісковловлювачів вибирають в залежності від
кількості стічних вод, концентрації зважених речовин. Найбільш часто
використовують горизонтальні.

Горизонтальні пісковловлювачі представляють собою резервуари з
трикутним або трапецеїдальним поперечним перерізом. Глибина
пісковловлювачів 0,25-1 м. Швидкість руху води в них не перевищує 0,3
м/с.