Page 115 - 6208

— сірчистого ангідриду, окису вуглецю, пилу конверторного
виробництва;

— сірчистого ангідрид, оксиду вуглецю, діоксиду азоту та фенолу;

— сірчистого ангідриду і фенолу;

— сірчистого ангідриду і фтористого водню;

— сірчаного та сірчистого ангідридів, аміаку та оксидів азоту;

— сильних мінеральних кислот (сірчана, соляна та азотна);

— фенолу та ацетофенону;

— фурфуролу, метилового та етилового спиртів;

— циклогексану і бензолу;

— етилену, пропілену, бутилену, амілену.

Потенціювання — взаємне посилення впливу двох або більшої
кількості агентів навколишнього середовища, при якому сумарний ефект
їх взаємного впливу перевищує суму ефектів, що виникають при
ізольованій дії кожного з цих агентів зокрема.

Ефект потенціювання властивий таким речовинам:
— бутилакрилат і метилметакрилат з коефіцієнтом 0,8;
— фтористий водень і фторсолі з коефіцієнтом 0,8.

Речовини, для яких ГДК у населених місцях не визначені,
оцінюються за приблизними безпечними рівнями впливу ОБРВ.

Для того щоб визначити стан забруднення повітря, спричинений
одночасно декількома речовинами, часто використовують комплексний
показник — індекс забруднення атмосфери (ІЗА). Для його розрахунку
нормовані на відповідні значення ГДК, середні концентрації домішок за
допомогою розрахунків приводять до концентрації діоксиду сірки
(коефіцієнт К у табл. 9.1), а отримані значення додають. Отриманий
таким чином показник ІЗА вказує, у скільки разів сумарний рівень
забрудненості атмосфери кількома речовинами перевищує ГДК діоксиду
сірки. Для кожного населеного пункту визначено конкретний перелік
п'яти пріоритетних домішок, за якими розраховується індекс
забруднення атмосфери ІЗА.